АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Козака І.О.
Суддів – Гурзеля І.В., Демковича Ю.Й.
при секретарі – Саланда О.
з участью:- представника апелянта ОСОБА_1, -представника позивача ОСОБА_2, -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія” “Дженералі Гарант” на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія” “Дженералі Гарант”, третіх осіб ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства банк “Надра”, Вікритого акціонерного товариства “Тернопіль-Авто” про виплату страхового відшкодування, трьох процентів річних та пені,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, третіх осіб ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства банк “Надра”, Вікритого акціонерного товариства “Тернопіль-Авто” про виплату страхового відшкодування в розмірі 40095 грн., 8630,87 грн. - пені та 1104 грн. - трьох процентів річних від простроченої суми за порушення грошового зобов’язання.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09 серпня 2010 року позовні вимоги зодоволено. Стягнуто із Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в користь ОСОБА_4 40095 грн. страхового відшкодування, 8630,87 грн. - пені та 1104 грн. - трьох відсотків річних, та судові витрати.
Апелянт - Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в своїй скарзі просить рішення суду від 09 серпня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову за недоведенності позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема посилається на те що, оскільки пожежа на автомобілі виникла внаслідок його експлуатації в технічно несправному стані, то ця подія не може вважатись страховим випадком. Крім того сама ОСОБА_4 до них з заявою про страхове відшкодування не зверталась, також не вірно визначено суму збитків та пені, невірно визначений вигодонабувач.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, заслухавши сторони та їх представників вбачається що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Так ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того що 05.10.2007р. між ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" та ОСОБА_4було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, відповідно до п.п. 2.1 якого, об"єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України, пов"язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, що належить страхувальнику, а саме автомобіль марки "ВАЗ 210994" д.н.з. НОМЕР_1, 2007 р.в., синього кольору, вартістю 40 500 грн..
24.09.2008 року близько 23 год. 30 хв. с. Бабинці Борщівського р-ну Тернопільської області виникла пожежа в застрахованому легковому автомобілі що належить позивачу ОСОБА_4 В результаті даної пожежі повністю знищено автомобіль ВАЗ - 2109 р.н. НОМЕР_1. Страхова компанія відмовилась виплатити позивачу страхове відшкодування, а тому судом стягнуто зазначену суму страховки та пеню за прострочення виплати та 3 відсотки річних .
З таким висновком суду першої інстанції колегія погоджується частково.
Так судом першої інстанції вірно встановлено наявність між сторонами договірних відносин по страхуванню автомобіля та те що автомобіль, внаслідок пожежі згорів під час дії договору. Вказана обставина сторонами не оспорюється. Доводи апелянта що зазначене пошкодження застрахованого майна- автомобіля позивачки не може вважатись страховим випадком в силу п.п. 5.1.4 договору є невірними. Так згідно акту про пожежу (а.с.12 ) та матеріалами пожежі легкового автомобіля ВАЗ 21099, який належить ОСОБА_4, (а.с.42-64) вбачається що 24.09.2008 року, близько 23 год. 30 хв., в с. Бабинці Борщівського р-ну Тернопільської області виникла пожежа в легковому автомобілі марки ВАЗ-21099 реєстраційний н/з НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_4 В результаті даної пожежі повністю знищено автомобіль ВАЗ - 2109 р.н. НОМЕР_1, 2007 р.в.. Причиною пожежі, згідно матеріалів розслідування проведеного Борщівським РВ ГУ МНС України в Тернопільській області, який підписаний без зауважень ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було те що пожежа виникла в моторному відсіку автомобіля в місці приєднання плюсового кабелю до клеми стартера двигуна, про що свідчить деформація правого лонжерона кузова та сильна зміна кольору металу з характерним райдужним відливом і встановлено, що причиною пожежі було коротке замикання електромережі в автомобілі.
Постановою Борщівського РВ Головного управління МНС України в Тернопільській області № 49 Від 27.09.2008р. відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом пожежі в легковому автомобілі ОСОБА_4 за відсутністю складу злочину.
Доводи апелянта що автомобіль експлуатувався в технічно несправному стані, який у відповідності до вимог ст.31 ПДР забороняв його експлуатацію є невірними. Так у відповідності до п.31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно з законодавством і перераховується цілий ряд несправностей по конструкції, гальмівній системі, рульовому кермуваню, освітленню, склоочисникам, колесам і т.п.. Експлуатація з коротким замиканням електроповодки в цьому переліку не передбачена. Крім того з технічної точки зору такі доводи є неспроможними, оскільки коротке замикання електропроводки само по собі призводить до неможливості технічної експлуатації автомобіля.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п.3.1.3. Договору добровільного страхування автотранспорту від 05.10.2007р. №G-0054129 страховими випадками є пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід підґрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання грунту), падіння дерев та інших предметів, нападу тварин, а також пожежі чи самозаймання, вибух транспортного засобу.
А тому судом першої інстанції зроблений вірний висновок про наявність страхового випадку.
Безпідставними є доводи апелянта про те що страхове відшкодування повино бути стягнено вигодонабуваче- банку “Надра”, оскільки зазначена юридична особа була притягнута до участі у справі і не заявляла претензій з приводу відшкодування їм цих коштів.
Доводи апелянта про те що сама страхувальник не зверталась з заявою на відшкодування спростовуються заявою її сина ОСОБА_3.(а.с.94) , який діяв в інтересах своєї матері і мав право управління застрахованим атомобілем. Заява виконана на фірмовому бланку страхової компанії, що вказує на ту обставину, що вона приймалась в офісі страховщика і на час її прийняття у страховщика не було заперечень що до повноважень ОСОБА_3 До заяви було додано всі необхідні документи. Крім того страховщик надіслав на ім’я ОСОБА_4 відмову у виплаті страхового відшкодування (а.с.16). Дата подачі заяви та доданих документів 26.10.2008 року.
В зв”язку з цим вірно встановлено що відповідно до п. 7.6. Договору добровільного страхування автотранспорту від 05.10.2007 р. №G-0054129 страхове відшкодування сплачується протягом 10 днів після отримання всіх необхідних документів і цей термін було порушено .
За нормами ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона(страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні(страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповіднео до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Розрахунки стягнення страхового відшкодування проведенні судом першої інстанції вірно у відповідності до умов договору з врахуванням суми франшизи . Також відповідно до умов п.6.1.5. Договору добровільного страхування автотранспорту від 05.10.2007 р. №G-005412 при порушенні термінів виплати страхового відшкодування страхувальник сплачує пеню в розмірі ).1 % простроченого платежу за кожен день прострочення але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня, яка вирахувана судом за 335 днів прострочення в розмірі не більше подвійної ставки НБУ, оскільки 1 відсоток передбачений договором станов більшу суму чим подвійна ставка НБУ..
Разом з тим суд першої інстанції безпідставно застосував додатоково для нарахування пені ст.625 ЦК України, яка передбачає нарахування 3 відсотків річних за порушення виконання грошових зобов”язань, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
В даному випадку договором був встановлений інший розмір а тому стягнення 3 % річних є помилковим, оскільки призвело до подвійного нарахування пені. А тому в цій частині рішення суду слід скасувати за порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись п.2ч.1,ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія” “Дженералі Гарант” задоволити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2010 року в частині стягнення 3-х % річних в розмірі 1104 грн. скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 про стягнення зазначеної суми відмовити.
В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2010 року залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі 20 днів, безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -