Судове рішення #1271449
1

1

 

                                           Справа № 2-187

                               

 

           2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

13 лютого 2007 року Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі

судді Ганича М.Ф., при секретарях Реммер М.О. і Василенко О.І., з участю

адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну

справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виконання договірних зобов'язань і визнання договору дійсним,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд визнати

дійсним договір оренди №1 від 11 жовтня 2005 року і додаткову угоду до

вказаного договору від 13 жовтня 2005 року, укладеного між ним і відповідачем

по оренді житлового приміщення, розташованого в квартирі 26 будинку 29 по вул.

Московськой в м. Ялті і зобов'язати відповідача до виконання договірних

зобов'язань відповідно до умов договору оренди від 11 жовтня 2005 року і

додаткової угоди до нього від 13 жовтня 2005 року, усунувши перешкоди в

користуванні орендованим приміщенням, повернувши йому як орендарю в тимчасове

платне користування об'єкт оренди - квартиру 26 в будинку 29 по вул.

Московськой в м.Ялті на строк до 10 жовтня 2040 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 11 жовтня 2005 року він з відповідачем уклали

договір оренди про передачу в тимчасове платне користування(оренду) житлового

приміщення, розташованого в квартирі 26 у будинку 29 по вул. Московськой в м.

Ялті на строк до 10 жовтня 2006 року. Орендна плата була встановлена сторонами

в сумі 500 гривень в місяць. Приміщення, що орендується, 11 жовтня 2005 року

йому було передано згідно акту прийому-передачі. 13 жовтня 2005 року між ним і

відповідачем було укладено додаткову угоду, якою були внесені зміни щодо

терміну оренди до 10 жовтня 2040 року, а також були змінені права орендодавця

по зміні орендної плати. 26 травня 2006 року відповідач в односторонньому

порядку розірвав договір аренди у зв'язку з невчасною сплатою орендної плати.

Він вважає, що дії відповідача є неправомірними, оскільки умов договору оренди,

у тому числі по оплаті орендованого майна він не порушував.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, посилаючись на те, що згідно

договору оренди квартири яка йому належить на праві власності, строк дії

вказаного договору був зазначений до 10 жовтня 2006 року і цей термін оренди в

даний час закінчився. Додаткова угода, на яку посилається відповідач про те, що

строк дії договору оренди був продовжений до 2040 року він не підписував і про

таку угоду йому ніщо відоме не було. Оскільки позивачем не дотримувалися умови

договору оренди в частині сплати орендної плати і позивач до 11 травня 2006

року не сплатив орендну плату він на підставі п.5.2 договору оренди його

розірвав в односторонньому порядку, про що письмово сповістив позивача. Крім

того, він вважає, що вказаний договір оренди був укладений з порушенням

цивільного законодавства, оскільки не був нотаріально засвідчений.

Представники відповідача позовні вимоги позивача не визнали з тих самих підстав.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2005 року між позивачем і відповідачем був

укладений договір оренди №1, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв

в тимчасове платне користування (оренду) житлове приміщення, розташоване в

квартирі 26 у будинку 29 по вул.Московськой в м.Ялті. Згідно п.п.3.1. і 3.2

орендна плата була встановлена сторонами в сумі 500 гривень в місяць і повинна

була сплачуватися не пізніше 11 числа кожного місяця. Згідно п.5.1. вказаний

договір оренди був укладений на строк до 10 жовтня 2006 року. Вказані обставини

підтверджуються копією даного договору(а.с.7-9).

11 жовтня 2005 року у виконання умов договору оренди по акту прийому-передачі

відповідач передав позивачу об'єкт оренди, що підтверджується копією акту

прийому-передачі(а.с.11).

При цьому встановлено, що згідно умов договору оренди, викладених в пунктах 3.1

і 3.2 орендна плата була встановлена у розмірі 500 гривень в місяць і повинна

була сплачуватися орендарем(позивачем) не пізніше 11 числа кожного поточного

місяця.

Згідно представлених розрахунків по сплаті орендної плати позивач останній

платіж орендної плати за орендовану квартиру сплатив в сумі 500 гривень 08

квітня 2006 року за період з 11 квітня по 11 травня 2006 року(а.с.48), що

сторони в судовому засіданні не заперечували.

З 11 травня 2006 року позивач орендну плату відповідачу не вносив, що

підтверджується поясненнями відповідача, а також розрахунками по орендній платі

(а.с.47-48). Вказану обставину позивач в судовому засіданні не оспорював.

Згідно п.5.2 договору оренди від 11 жовтня 2005 року договір оренди може бути

розірваний в односторонньому порядку з сторони орендодавця у разі невчасної

сплати орендної плати.

Оскільки у встановлений договором оренди строк позивач не вніс орендну плату

відповідач 28 травня 2006 року направив позивачу телеграму, в якій повідомив

його про розірвання договору оренди в односторонньому порядку, що було

передбачено умовами договору оренди(а.с.38).

Разом з тим позивач пояснив, що 11 травня 2006 року він звернувся в Ялтинське

відділення «Приватбанку» і просив перерахувати на розрахунковий рахунок

відповідача орендну плату в сумі 3535 гривень, після чого вказана сума була

перерахована 15 травня 2006 року на розрахунковий рахунок відповідача, що

підтверджується  копією листа Ялтинського відділення «Приватбанку» і копією

платіжного доручення від 15 травня 2006 року.

Відповідач факт переліку вказаної суми на свій рахунок в судовому засіданні не

заперечував, проте пояснив, що позивач перерахував на його розрахунковий

рахунок не орендну плату, а частково суму боргу, яку раніше у нього займав, при

цьому в платіжному дорученні вказав, що це орендна плата за орендоване

приміщення.

Якщо погодитися з доводами позивача про те, що він 15 травня 2006 року

перерахував позивачу орендну плату в сумі 3535 гривень, то згідно умов договору

він порушив вказаний договір в частині строків сплати, оскільки за умов

договору він повинен був вносити орендну плату в сумі 500 гривень до 11 числа

поточного місяця. При цьому позивач в судовому засіданні не зміг пояснити чому

він вніс саме 3535 гривень в рахунок орендної плати, коли договором було

передбачено внесення орендної плати в сумі 500 гривень щомісячно.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач мав право з підстав п.5.2.

договору розірвати його в односторонньому порядку у разі несвоєчасної оплати

орендної плати.

Позивачем як доказ укладення договору оренди представлено суду додаткову угоду

до договору оренди №1 від 11 жовтня 2005 року, яку, нібито, було укладено між

позивачем і відповідачем 13 жовтня 2005 року і згідно якої в основний договір

оренди внесені зміни в частині умов оплати орендної плати, а також вказаною

додатковою угодою встановлений строк оренди до 2040 року.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що представлену позивачем додаткову

угоду він бачить вперше і його не укладав і не підписував і не міг підписувати

у такому вигляді, оскільки в ній вказаний безрозсудний строк оренди 40 років.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно частини 2 ст.793 ЦК України, договір

найму будівлі або іншої капітальної споруди(їх окремої частини) строком на один

рік і більш підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст.220 ЦК України у разі недотримання сторонами вимоги закону про

нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

      При таких обставинах суд не може взяти до уваги додаткову угоду до

договору оренди від 13 жовтня 2005 року і захищати права позивача за вказаною

додатковою угодою оскільки відповідач факт укладення додаткової угоди оспорює,

а крім того вказана додаткова угода через ст.ст.220, 793 ЦК України є нікчемним

договором.

      Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами мав місце

договір оренди вищезгаданого житлового приміщення, який був укладений на строк

з 11 жовтня 2005 року по 10 жовтня 2006 року.

      Позивач просить суд визнати дійсним вказаний договір оренди і додаткову

угоду до нього і зобов'язати відповідача до виконання договірних зобов'язань

шляхом повернення йому об'єкту оренди.

      Суд вважає, що дані позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки

вказаний договір розірваний відповідачем за несплату орендної плати. Крім того,

строк дії вказаного договору закінчився 10 жовтня 2006 року.

      Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, з

нього на користь держави підлягає стягненню недоплачений при подачі позовної

заяви судовий збір за вимогу майнового характеру 1 % від ціни позову (1% від

6000 гривень= 600 гривень). Оскільки при подачі позову був сплачений судовий

збір у сумі 8,50 гривень, таким чином підлягає стягненню судовий збір у сумі

591,50 гривні (600-8,50=591,50 гривень), а також витрати на інформаційно-

технічне забезпечення розгляду справи майнового характеру у сумі 22,50 гривень

(30-7,50=22,50 гривень).

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.

220,793 ЦК України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про

визнання дійсним договору оренди №1 від 11 жовтня 2005 року і додаткової угоди

до договору оренди від 13 жовтня 2005 року і виконання договірних зобов'язань

шляхом повернення орендованого майна квартири 26 в будинку 29 по вул.

Московськой в м.Ялті - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі

591 (п'ятсот дев'яносто однієї) гривні 50 копійок та витрати на інформаційно-

технічне забезпечення розгляду цивільної справи Ялтинським міським судом АРК у

сумі 22 (двадцять дві) гривні 50 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд АРК через

Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки, передбачені ст.ст.294-296 ЦПК

України.

 

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація