АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
'' 23'' вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Гурзеля І.В.
Суддів : Шевчук Г.М., Демковича Ю.Й.
при секретарі Юрдизі Н.Р.
з участю ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського місьрайонного суду від 20 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державної виконавчої служби №1 у м.Тернополі про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 20 липня 2010 року клопотання ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: скасовано ухвалу про забезпечення позову від 16 січня 2008 року, якою заборонено ОСОБА_2 передавати, продавати, а так само відчужувати будь-яким способом магазин-павільйон, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження в справі - відмовлено.
Цією ж ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 20 липня 2010 року клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено, а саме: проведено заміну неналежного відповідача - Державної виконавчої служби у м.Тернополі №1, залучивши до участі в справі в якості належного відповідача Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, накладено арешт на будинковолодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу в частині відмови в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі , заміни відповідача, накладання арешту на його житловий будинок по АДРЕСА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Так доводи апеляції про неналежне оформлення заяви та необгрунтування позивачем необхідності накладення арешту спростовуються матеріалами справи, зокрема заява про накладення арешту зроблена в резолютивній частині позовної заяви. Позовні вимоги заявлені на значну суму- 131411 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди. Як вбачається з матеріалів справи спори між сторонами з приводу зазначеного майна тривають з 2004 року, що свідчить про дійсність позову. Крім того накладення арешту на майно не позбавляє ОСОБА_2 права користування та володіння ним. Суд при винесенні ухвали вірно керувався нормами ст.ст.151,152 ЦПК України у відповідності до яких забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Також вірно відмовлено ОСОБА_2 в закритті провадження по справі з підстав ліквідації 18 травня 2007 року ДВС №1 в м.Тернополі, оскільки у відповідності до листа Головного управління юстиціі у Тернопільській області від 29 квітня 2010 року №1782/01-17-04, Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції є правонаступником Державної виконавчої служби у м.Терн №1.
За вказаних обставин ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч.2 ст. 307, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2-відхилити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 20 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: