ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 р. №2-А-1595/2010/2007
Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської обл. Малюкіна Ю.П, розглянувши у приміщенні суду в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Великобурлуцькому районі Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити перерахунок та виплату неодлаченої пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,
ВСТАНОВИВ:
18.11.2010 р . ОСОБА_1 . звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської обл.(далі УПФ) про перерахунок призначених державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) за період із 21.10.2010 р.
Позивач зазначив, що він як інвалід 111 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим цим Законом, та на відмову УПФУ привести їх у відповідність з останніми, ОСОБА_1 ., просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки починаючи із 21.10.2010 р..
Справа розглядається в порядку скороченого провадження.
ОСОБА_1 . є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і йому встановлена 111 гр. інвалідності безстроково яка пов’язана із цим, що підтверджується довідкою МСЕК та пенсійним посвідченням(ас.7-10).
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2. ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 111 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам I11 групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розрахунок пенсій позивачу УПФ провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (далі - постанова КМУ від 3 січня 2002 року № 1), а з 01.09.2008 р. згідно із постановою КМУ №654 від 16.07.2008 р..
Суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на 2010 р., виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
При вирішенні спору суд вважає, що виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на 2009 р., з урахуванням яких визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а положення частини 3 статті 28 Закону України №1058-1У від 9.07.2003 р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті. В зв’язку із викладеним суд не може застосувати названі відповідачем постанови КМУ №1 від 03.01.2002 р. та №654 від 16.07.2008 р., оскільки вони істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України №1058-1У від 09.07.2003 р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Відповідно до ч.1 зазначеної статті мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку, пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється відповідно з дня встановлення цього мінімуму.
Ухвалою Великобурлуцького районного суду від 19.11.2010 р. позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій та проведення перерахунку пенсії за визнані такими, що підлягають задоволенню за період із 21.10.2010 р. по 18.11.2010 р..
В зв’язку із викладеним суд вважає, що дії УПФ України у Великобурлуцькому районі Харківської обл. при відмові ОСОБА_1 . у перерахунку призначеної пенсії як інваліду 111 гр. учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС слід визнати неправомірними. Суд також вважає необхідним зобов’язати УПФ України у Великобурлуцькому районі Харківської обл. здійснити відповідно до ст.ст.50,54 ЗУ від 28.02.1991 р. №796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України №1058-1У від 09.07.2003р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період із 21.10.2010 р. до 18.11. 2010 р..
В частині винесення рішення по справі на майбутнє у задоволенні такого позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.10.11.212,214-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області при відмові ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії із 21 жовтня 2010 р. по 18 листопада 2010 р., як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС інваліду 111 гр. відповідно до вимог ст.ст.50.54 Закону України від 28 лютого 1991 р. №796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України №1058-1У від 09 липня 2003 р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідні виплати провести за період з 21 жовтня 2010 р. по 18 листопада 2010 р..
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 . відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Великобурлуцького районного суду Ю.П. Малюкін