АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Ходоровського М.В.
Судді – Гурзеля І.В., Бершадська Г.В.
при секретарі – Жовняревич Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 10березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ в місті Тернополі про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом, в якому просив, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути недоплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 2007 року по 2009 рік в сумі 3796, 5 грн., зобов’язати УПФ здійснювати виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, починаючи з з дня пред’явлення позову — довічно.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 10 березня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління ПФУ в місті Тернополі просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою задоволити апеляційну скаргу. Апелянт зазначив, протягом 2007р., 2008р. та 2009 року надбавка до пенсії ОСОБА_1 виплачувалась в розмірі встановленому для дітей війни на підставі ЗУ “Про Державний бюджет України” на відповідні роки, оскільки кошти на це були передбачені в Державному бюджеті.
Як встановлено судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України і отримує пенсію за віком, а також має статус дитини війни, що підтверджується довідкою №2415 від 24.01.2006р.
Протягом 2007 року ОСОБА_1 виплата підвищення до пенсії не проводилась, у січні-березні 2008 року здійснювалась у розмірі 47 грн., квітні-червні 2008 року — 48 грн. 10 коп., липні-вересні 2008 року — 48 грн. 20 коп., жовтні-грудні 2008 року — 49 грн. 80 коп.
Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Посилання управління ПФУ в м.Тернополі на те, що положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, підставно не взято судом до уваги при вирішенні даного спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п.п.7 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Тому, правових підстав щодо неможливості нарахування та виплати підвищення до пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі, немає.
Що стосується доводів апелянта щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду, то судом проведено стягнення за один рік перед зверненням, а тому строк не поновлювався і відповідно не є пропущеним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення Конституційного Суду України обов’язкові для виконання всіма органами державної влади та управління, в т.ч. апелянтом, а тому доводи апелянта про відсутність бюджетного фінансування та суперечливість законодавства не є переконливими.
Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для зміни чи скасування зазначеного рішення суду колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі відхилити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 10 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
з оригіналом згідно
суддя Апеляційного суду І.В.Гурзель
Тернопiльської області