№ 2-61/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      12 травня 2010 року                                                                                    смт. Петриківка

     Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: судді Крот С.І., при секретарі Столяренко Н.П.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

                                                              ВСТАНОВИВ:

      У вересні 2009 року ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпропетровськгаз» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, посилаючись на те, що Магдалинівським управлінням по експлуатації газового господарства, яке являється структурним підрозділом ВАТ «Дніпропетровськгаз», згідно договору № 10711 від 08 грудня 2001 року, прийнятим сторонами до виконання, здійснюється постачання природного газу відповідачці – ОСОБА_1 В 2005 році відповідачці, як педагогічному працівнику, надавались пільгові комунальні послуги з оплати за використаний природний газ. В серпні 2007 року контрольно-ревізійним відділом в Петриківському районі проводилась зустрічна звірка з питання взаєморозрахунків районного відділу освіти Петриківської райдержадміністрації по нарахуванню та перерахуванню коштів державного бюджету за комунальні послуги педагогічним працівникам за 2005, 2006 роки та 1 півріччя 2007 року, якою встановлено, що в 2005 році районним відділом освіти Петриківської райдержадміністрації надавались списки педагогічних працівників управлінню праці та соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації на отримання пільгових комунальних послуг (на електроенергію та природний газ), в яких виявились працівники, які не мали права на податкову соціальну пільгу. 23 жовтня 2007 року в Магдалинівське УЕГГ із контрольно-ревізійним відділу в Петриківському районі надійшов реєстр перерахунку на 2005 рік по комунальним послугам педагогічним працівникам Петриківського РВО по природному газу, до якого внесено боржника ОСОБА_1 для зняття безпідставно наданих комунальних послуг в сумі 423,85 грн. Враховуючи недоплати по поточних платежах 2007-2008 років борг відповідачки за використаний природний газ станом на 01.09.2009 року складає 524,64 грн., які позивач прохає стягнути з відповідачки ОСОБА_1, а також прохає стягнути 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, сплачених позивачем при подачі позовної заяви до суду.

     У судовому засіданні представник позивача -  відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпропетровськгаз» - позов підтримав та доповнив, що сума боргу відповідачки за спожитий природний газ в розмірі 423 грн. 85 коп. виникла за 2005 рік в результаті безпідставно наданих комунальних послуг відповідно до реєстру перерахунку за 2005 рік по комунальним послугам педагогічним працівникам Петриківського РВО по природному газу, а сума боргу в розмірі 100 грн. 79 коп. виникла в січні-лютому 2006 року, яка в розрахунках за газ за 2006 рік особового рахунку № 1071 відповідачка вказана як пільгова компенсація в записах від23.01.2006 року та 28.02.2006 року.

     Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, вказавши, що згідно чинного законодавства, а саме Конституції України, ч. 4 ст. 57 Закону України «Про освіту», рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року вказану заборгованість за спожитий нею природний газ особисто вона не повинна сплачувати позивачу, як постачальнику природного газу, а за неї на відшкодування цих витрат позивачу повінні сплатити управління праці та соціального захисту населення, як розпорядники бюджетних коштів, яким бюджетна установа, в якої вона працює надає відповідні списки пільговиків, оскільки вона як педагогічний працівник має пільги по сплаті за користування природним газом, так як відноситься до пільгової категорії споживачів. Тому прохає в позові ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпропетровськгаз» до неї про стягнення заборгованості за спожитий природний газ відмовити в повному обсязі.

     Заслухавши показання сторін, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову з наступних підстав.

     Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

     Матеріалами справи встановлено, що відповідачка по справі – ОСОБА_1 – є побутовим споживачем природного газу та перебуває на обліку в Магдалинівському управлінні по експлуатації газового господарства, яке являється структурним підрозділом ВАТ позивачем  укладено два договори про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області № 0801009 від 09.04.2003 року з ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, № 801106 від 09.04.2003 року з ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_2, з видачею на останнього абонентської книжки(а.с. 51-59,60).

     11 лютого 2005 року під час перевірки приладів обліку ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Петриківського району електричних мереж був складений акт № 00010973 про порушення споживачем ОСОБА_2 у домоволодінні АДРЕСА_1 Правил користування електричною енергією для населення, внаслідок чого їй було нараховано до сплати 5555 грн. 40 коп. (а.с. 3).

     Будинок АДРЕСА_1 на час складання позивачем акту належав на праві власності ОСОБА_4.

      17 жовтня 2006 року рішенням Петриківського райсуду Дніпропетровської області право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_5 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка, ОСОБА_4 (а.с. 122-123). Згідно копії технічного паспорту та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за нею зареєстровано право власності на вищевказаний будинок (а.с. 119-121).

      Відповідачка ОСОБА_2 проживає разом з чоловіком ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_2, який належить йому на праві власності.

      Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 із змінами і доповненнями, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1). Об*єктом споживача є житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

     Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 не могла бути споживачем послуг ВАТ, коли був укладений договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області № 0801009 від 09.04.2003 року за адресою: АДРЕСА_1. Укладений договор не відповідає загальноприйнятим нормам відповідно до Правил користування електричною енергією для населення.

     Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз*яснював представнику позивача його права та обов*язки.

    Доказів, які б свідчили, що безпосередньо відповідачка ОСОБА_2 спричинила ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» збитки, позивачем не надано, оскільки достовірно встановлено, що власником будівлі АДРЕСА_1, за яким зафіксовано спричинення шкоди, був на час складання акту ОСОБА_4.  

      Суд також не знаходить підстав для задоволення позову про стягнення збитків за використання електроенергії з співвідповідачки ОСОБА_5, оскільки позивачем вимоги про стягнення збитків до спадкодавця не заявлялись.

       Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки йому в позові відмовлено.

      Керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 із змінами та доповненнями, суд,

                                                                ВИРІШИВ:

       Відмовити ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Царичанського району електричних мереж в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків за використання електроенергією.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення або з дня його отримання та шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя                                                                                  С.І. Крот