АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Фащевської Н.Є.
Суддів – Гурзеля І.В., Демковича Ю.Р.
при секретарі – Сеник В.В.
з участю представника Федорович В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку
“Приват Банк” на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приват Банк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ПАТ “Приват Банк” звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 09/08/103 ML від 08.09.2008 року в сумі 14223.04 доларів США звернути стягнення на предмет застави: автомобіль FIAT DOBLO 1.2D, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ “Приват Банк” з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ “Приват Банк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнення з відповідача судових витрат по справі.
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ “Приват банк” просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення яким стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 09.08.103ML від 08.09.2008 року в сумі 14223,04 (доларів США), що за курсом 7,93 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/163 від 29 квітня 2010 року складає 112788,73 грн. - шляхом звернення стягнення на заставне майно: автомобіль FIAT Doblo 1.2 D, рік випуску: 2004, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ “Приват Банк”, а також надання усіх повноважень для здійснення продажу. Стягнути з відповідача судові витрати.
Заслухавши заперечення щодо апеляції представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги вбачається що апеляційна скарга є безпідставною і до задоволення не підлягає.
Так у відповідності до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
В суді першої інстанції позивачем не заявлялись вимоги що до стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, а тому вимоги апеляції щодо ухвалення нового рішення по даному питанню є безпідставними.
Щодо доводів апелянта про те, що законодавчої необхідності нотаріального посвідчення договору між сторонами не було, то колегія суддів частково погоджується з доводами, що діюча на час укладення договору редакція ч.2 ст.13 Закону “Про заставу”, яка була чинною з 18.11.2003 року до 6.07.2010 року, вимагала обов’язкового нотаріального посвідчення тільки нерухомого майна та космічних об’єктів. Однак у відповідності до п.32 оспорюваного договору застави, укладеного між сторонами 8.08.2008 року (а.с. 10-12) Договір підлягав нотаріальному посвідченню з покладенням витрат на заставодавця згідно з п.17.8 цього договору. В п.17.8 також передбачено що заставодавець зобов’язується нести витрати по нотаріальному оформленню цього договору та по реєстрації предмету застави в Державному реєстрі застав рухомого майна а також по переводу запису про реєстрацію предмету застави з Державного реєстру застав рухомого майна в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Про те, що договір підлягав реєстрації державних реєстрах застав та обтяжень рухомого майна сторони домовились в п.30 Договору.
У відповідності до ст.209 ЦК України Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Таким чином сторонами не виконена домовленість про нотаріальне посвідчення договору. У відповідності до вимог ст.13,14 Закону “Про заставу” угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.
Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.
Також у відповідності до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчинений з моменту державної реєстрації.
У відповідності до ст. 11 Закону “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003 року - обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Судом першої інстанції вірно встановлено що сторони не виконали умов договору про його нотаріальне посвідчення та його державну реєстрацію у відповідних Державних реєстрах, а тому права на звернення стягнення на предмет застави у позивача не виникло.
Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. , 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ КБ “Приват Банк” - відхилити.
Рішення Підволочиського районного суду від 09 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис:
Судді - два підписи:
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Гурзель І.В.