Судове рішення #12715346

  А   ПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Ухвала  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  02 грудня 2010 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:  

  Головуючої: Фащевської Н.Є.  

Суддів: Сташківа Б.І., Жолудько Л.Д.  

при секретарі:  Сенику В.В.  

з участю сторін: представника ВАТ комерційного банку “Хрещатик” Хорощака Я.В.  

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення    Чортківського районного суду від 29 березня 2010 року та додаткове рішення від 06 жовтня 2010 року у цивільній справі за  позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Хрещатик” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору стягнення за ним, договором поруки, іпотечним договором боргу, нарахованих відсотків та пені,-  

  ВСТАНОВИЛА:  

  В   листопаді 2009 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Хрещатик” (надалі ВАТ КБ “Хрещатик) звернулися в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення  заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 21 листопада 2007 року Банк згідно кредитного договору надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 80 000 доларів США строком на три роки з кінцевим терміном погашення 19 листопада 2010 року зі сплатою за користування кредитом 13,5% річних, а 22 листопада 2007 року сторони в порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором уклали іпотечний договір, предметом  якої є нерухоме майно у вигляді нежитлової будівлі АДРЕСА_1.  Умови договору не виконуються і відповідачкою ОСОБА_3,   яка взяла на себе нести солідарну відповідальність по виконанню умов кредитного договору, уклавши з Банком 23 квітня 2009 року договір поруки. Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свої зобов'язання перед Банком   не виконують, станом на 20 жовтня 2009 рок заборгованість склала 77 148,77 доларів США, що в гривневому еквівалентні по курсу НБУ становить 614 875,70 грн., а тому позивач просив стягнути з відповідачів  солідарно всю суму заборгованості за кредитним договором, звернувши стягнення на предмет іпотеки- нежитлову цегляну будівлю АДРЕСА_1.  

  Заочним рішенням Чортківського районного суду від 29 березня 2010 року позов задоволено.  

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Хрещатик” 614 875 гривень 70 копійок заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки- нежитлову будівлю АДРЕСА_1.  

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ “Хрещатик” 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.  

Додатковим рішенням Чортківського районного суду від 06 жовтня 2010 року позов задоволено.  

Вирішено достроково розірвати кредитний договір №14-598 — СП від 21 листопада 2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ВАТ КБ “Хрещатик” м.Київ.  

В апеляційній скарзі  ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення  Чортківського районного суду від 29 березня 2010 року та додаткове рішення від 06 жовтня 2010 року, а справу направити на новий судовий розгляд посилаючись на те, що ухвалене судове рішення є незаконним і  необгрунтованим, ухвалене без його участі, причини неяки в судове засідання вважає поважними, судом неперевірено правильність нарахування відсотків та пені, стягнення основного боргу звернено на легковий автомобіль, який йому  вкрай необхідний для підприємницької діяльності.  

У судове засідання ОСОБА_2 постійно не з’являється, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується постовим повідомленням про вручення йому телеграми.  

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта та її представника, перевіривши доводи в межах апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що скаргу слід відхилити з огляду на наступне.  

У відповідності до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 порушили умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 20 жовтня 2009  року  утворилася заборгованість за користування кредитом з врахуванням нарахування відсотків, простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам, що складає загальну суму 77 148,77 доларів США, що в гривневому еквівалентні по курсу НБУ становить 614 875,70 грн, звернувши стягнення на предмет іпотеки- нежитлову цегляну будівлю АДРЕСА_1.  

З такими висновками суду першої інстанції  погоджується судова палата апеляційної інстанції, оскільки висновок суду достатньо мотивований, підтверджений доказами наявними в матеріалах справи та відповідає вимогам Закону.  

Відповідно до ст. 526, ч.2 ст. 1050 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. В разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася із сплатою процентів.  

Пунктами 5.2.2.,6.2.1.,6.2.2 Кредитного договору у випадку недотримання позичальником умов договору банк має право достроково розірвати договір і вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту та відсотків за користування ним. У випадку прострочення сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в суми невиконання зобов’язань за кожний день прострочки. У разі прострочення погашення основної суми кредиту позичальник повертає банку прострочену суму з врахуванням індексу інфляції, що мав місце у період прострочення та з урахуванням 27 % річних.  

З матеріалів справи вбачається, що  21 листопада 2007 року між ВАТ КБ “Хрещатик” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 80 000,00 доларів США терміном повернення 19 листопада 2010 року. Для забезпечення належного виконання між сторонами було укладено Іпотечний договір від 22 листопада 2007 року, предметом якого є нежитлова цегляна будівля АДРЕСА_1. Однак відповідач належним чином не виконував зобов’язань за Кредитним договором, внаслідок чого розмір заборгованості станом на 20 жовтня 2009 року становить: поточна заборгованість - 66 668,00 доларів США що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 531 343,96 грн.; прострочена заборгованість-9842,00 грн. доларів США, що еквіваленто до гривні становить 78440,74 грн.; прострочені відсотки-638,77 долари США, що еквіваленто до гривні становить 5091,00 грн.; нараховані відсотки 158,65 грн.; а всього — 77 148,77 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день розгляду справи становить 614875,70 грн.  

Посилання  апелянта  на те, що суд не перевірив правильність нарахування відсотків та пені не заслуговують на увагу, оскільки така заборгованість нарахована виходячи з умов кредитного договору і суд правомірно звернув стягнення на предмет іпотеки нежитлову будівлю у відповідності до іпотечного договору від 22 листопада 2007 року (а.с.13), а не на легковий автомобіль, на що посилається апелянт в апеляційній скарзі.  

Безпідставними є і його доводи про те, що суд не повідомив його про день і час розгляду справи, оскільки в матеріалах справи є почтове повідомлення про вручення йому почтового відправлення (а.с. 42,73).  

23 квітня 2009 року між ВАТ КБ “ Хрещатик” і ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель взяла на себе зобов’язання у разі неповернення кредиту, пені, відсотків чи штрафних санкцій сплатити такі платежі у повному обсязі (а.с. 6).  

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором       як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Виходячи з наведеного, судова колегія  прийшла до висновку, що вимоги Банку  про дострокове погашення заборгованості за кредито , сплати належних відсотків і передбачених договором неустойок є правомірними,  оскільки відповідачі самоусунулися від виконання погашення заборгованості, на неодноразові повідомлення  Банку про сплату заборгованості за кредитним договором не реагують, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 77 148,77 доларів США, що становить на день подання позову за офіційним курсом НБУ  614 875,70  гривні.  

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те,що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України , колегія суддів,-  

УХВАЛИЛА :  

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити, а рішення  Чортківського районного суду від 29 березня 2010 року та додаткове рішення від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.  

  Головуючий – підпис  

Судді – два підписи  

з оригіналом згідно:  

Суддя апеляційного суду  

Тернопільської області                                                          Б.І. Сташків   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація