Справа № 2-403/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 грудня 2010 року    Криворізький районний суд Дніпропетровської області  в складі :

- головуючого                                      судді                 Бондарчука Г.Д.

- при                                                   секретарі             Ференц І.З.

- за  участю                                        позивача             ОСОБА_1

-                      представника              позивача             ОСОБА_2

-                       представників            відповідача        ОСОБА_3, ОСОБА_4

    розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_5    про  стягнення затрат  на облаштування будинку, -

                    В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернулась з  позовною заявою в суд в якій зазначила, що  з 25 липня 2008 року   перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 по теперішній час. Дітей  від шлюбу не має. Ще до укладення шлюбу  в 2003 році чоловіку за рішення Новопільської сільської ради  була передана у власність земельна ділянка  площею 0, 15 га  для будівництва житлового будинку  за адресою  АДРЕСА_1

    Після одруження  вони з чоловіком  прийняли рішення   капітально відремонтувати будинок, який знаходився на земельній ділянці.

    На той час чоловік не мав роботи і  поїхав на заробітки в Португалію, тому всі ремонтні роботи по будинку виконувались за її кошти. В грудні 2008 року він повернувся і через деякий час знову повернувся  до Португалії, де знаходиться по теперішній час. В його відсутність вона продовжувала  за свої кошти облаштовувати будинок та витратила для цієї мети кошти, які отримала  після  продажу квартири, яка дісталась їй і брату у спадок. Вважаючи, що в неї з чоловіком буде  міцна сім’я   вона не всі  чеки на будівельні матеріали і  роботи зберігала, але може стверджувати, що  на ремонт будинку   вона  витратила  значну суму, що  призвело до значного збільшення  вартості будинку. Але  по завершенню ремонтних робіт дочка  чоловіка  поміняла в будинку  замки  і перестала  пускати її в дім. Крім того їй також пояснили, що чоловік не має наміру повертати  додому та продовжувати подружнє життя. Враховуючи, що за час  подружнього життя  вартість будинку  суттєво збільшилась, просить визнати будинок № 11 по вул. Виноградна в с. Новомайське  спільною сумісною власністю  її і чоловіка, відповідача по справі і визнати за нею  право власності на Ѕ  частину будинку.

    В судовому засіданні позивач  свої  вимоги  змінила  і просила  стягнути з відповідача  затрати, які вона  понесли  на облаштування будинку  в сумі 74237 грн.70 коп. В подальшому вона  збільшила  свої вимоги і просила  стягнути з відповідача  84325 гривень,  витрати по справі  по сплаті  судового збору  і витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи  в суді та витрати по оплаті  судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2600 гривень.

    Представники  відповідача - ОСОБА_3 та  ОСОБА_4  позов визнали частково  не заперечують по  стягнення   половини  суми затраченої  на облаштування будинку за цінами,  які   існували  на час  проведення ремонтних робіт.

    Суд вислухавши пояснення   сторін, свідків, проаналізувавши  письмові матеріали справи  приходить до висновку  про часткове задоволення  позовних вимог виходячи з наступного.

    Встановлено, що  відповідно до рішення  Новопільської сільської ради  № 170/3  від  5 грудня 2003 року  ОСОБА_5  була передана у власність земельна ділянка для  будівництва житлового будинку  розміром 0,15 га в АДРЕСА_1 ( а.с. 53).

    Для  оформлення  права власності  на вищезазначену земельну ділянку  ОСОБА_5 приступив до виготовлення  технічної документації і розпочав  будівництво без відповідного дозволу і проекту.

    25 липня 2008 року  ОСОБА_5 зареєстрував  шлюб з  ОСОБА_6.

    Під час сумісного проживання,  що не заперечується  сторонами  подружжя  продовжувало  проводити облаштування будинку, при цьому позивач  стверджує, що кошти, які були  витрачені належали їй оскільки  відповідач   в цей час знаходився  в Португалії, а кошти, які він  надсилав  вона передавала його дочці - представнику по справі. На підтвердження  цих обставин вона надала суду  копії квитанцій, чеків на придбання  будівельних матеріалів.

    Не погоджуючись з доводами  позивача представник відповідача  стверджувала, що батько неодноразово надсилав позивачу значні суми в іноземній валюті через ПАБ            «Приватбанк» при цьому  надала для огляду  копії відправних  квитанції на перевід значних сум  викладених іспанською мовою, але  в яких зазначена адреса отримувача викладена  по латині  на ім’я  ОСОБА_1. Також зазначила, що  за  час перебування батька  в Португалії позивач  тільки  одноразово  передала їй невелику суму  в іноземній валюті. Решта коштів  була використана нею  на облаштування будинку.

    Згідно з висновками  судової будівельно-технічної експертизи за період з  серпня 2008 року по серпень 2009 року  в будинку АДРЕСА_1  на  облаштування  вищезазначеного будинку  було затрачено  по цінах   на серпень 2009 року – 60378 гривень, по цінам на серпнь 2010 року – 84325 гривень ( а.с. 118-121).

    Таким чином судом встановлено, що на час укладення шлюбу за кошти відповідача  був зведений будинок і виконані інші основні роботи, що не заперечує позивач.

    Відповідно до  ст. 57 СК України  особистою правною власністю  дружини, чоловіка  є майно набуте  ним до шлюбу.

    Позивач  стверджує, що  за час шлюбу  вона  здійснила в будинку  відповідні ремонтні роботи за свої власні кошти, які  вона мала після продажу квартири.

    Про те  доказів,  на підтвердження того, що саме за її особисті кошти були здійснені ремонтні роботи в будинку, вона не надала. Той факт, що  вона придбавала будівельні матеріали і проводила розрахунки з особами, які виконували ремонтні роботи  не  може  буди судом прийнято до уваги  оскільки на цей час чоловік її був  за межами  держави, але  всі роботи виконувались за його згодою  і   також за його кошти.

    Згідно  ст. 60 СК України  майно набуте подружжям за час  шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом  права спільної сумісної власності подружжя.

    Відповідно до вимог ст. 70 СК України  у разі поділу  майна, що є об’єктом спільної сумісної власності, частки  майна дружини  та чоловіка  є рівними, якщо інше  не визначено  домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Придбане  майно за час шлюбу  в вигляді будівельних  матеріалів  є власністю  обох подружжя, а  оскільки  ОСОБА_5  не став власником  будинку який не пройшов державну реєстрацію, то поділу  підлягає тільки  майно нажите ними під час шлюбу, а саме  будівельні матеріали і  вартість виконаних робіт.

    Так, як  вищезазначені  будівельні матеріали і вартість робіт  не може бути  поділена в натурі, оскільки є частиною цілісного майнового комплексу  на думку суду  з відповідача  підлягає стягненню грошова компенсація вартості будівельних робіт і матеріалів.

    А оскільки   на серпень 2009 року вартість  будівельних матеріалів і робіт збільшилась то  з відповідача стягненню підлягає  вартість будівельних робіт і  матеріалів  за цінами, які   були на серпень 2009 року.

    Виходячи з вищенаведеного  суд  приходить до висновку, що  з позивача підлягає стягненню  половина вартості  витрачених коштів  на облаштування будинку, що складає на   серпень 2009 року - 4162 грн. 50 коп.

    А оскільки  позов задоволений частково  витрати по справі  підлягають стягненню пропорційно  задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 57, 60, 61, 62, 63, 65, 68, 69, 70, 71  СК України  та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 214-215 ЦПК України,-

                    В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5    про  стягнення затрат  на облаштування будинку - задовольнити  частково .

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1  грошові кошти  затрачені на  облаштування будинку  в суммі 42162 грн. 50 коп., витрати   по сплаті судового збору в сумі 421 грн. 66 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справі  в суді в сумі  60 гривень та  витрати на  проведення  судово-технічної експертизи в сумі  1300 гривень.

    В задоволенні решти вимог ОСОБА_1  – відмовити .

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: