АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Сташківа Б.І.;
Суддів: Ходоровського М.В., Дикун С.І.;
при секретарі: Семяоніді В.А.:
за участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, Технічного коледжу ТДТУ
ім.Пулюя ОСОБА_3, третьої особи – ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 липня 2010 року у справі за позовом Технічного коледжу Тернопільського державного технічного університету ім.Пулюя до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні кімнатою та звільнення кімнати,-
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2009 року Технічний коледж Тернопільського державного технічного університету ім.Пулюя звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6., третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні кімнатою та звільнення кімнати АДРЕСА_1 загальною площею 24,5 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_1 Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що зазначену кімнату виділено ОСОБА_4 ще у 2004 році, однак відповідачі самовільно її зайняли, встановили свої столи, електричні плитки та інші предмети домашнього вжитку та використовують як кухню.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 липня 2010 року позов задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1 звільнити кімнату АДРЕСА_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1 в м.Тернополі та не чинити перешкоди у користуванні вказаною кімнатою ОСОБА_4.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1 в користь Технічного коледжу Тернопільського державного технічного університету ім.Пулюя сплачений судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 липня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, також до справи не залученні інші члени її сім’ї, які прописані в кімнаті АДРЕСА_2 гуртожитку і також користуються кімнатою АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що ОСОБА_4 протягом шести років не посилявся в спірну кімнату гуртожитку, чим втратив право на дане жиле приміщення, кімната АДРЕСА_1 гуртожитку є нежитловою, а загального користування і вони її використовують як кухню, а не кімнату для проживання.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів викладених в ній.
Апелянт ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з’явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи в порядку ч.3 ст.76 ЦПК України, оскільки проживає разом з батьками ОСОБА_1 в одній квартирі, який виступає апелянтом по справі і був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується актом від 08 грудня 2010 року.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи в межах апеляційних скарг за матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційні скарги безпідставні і до задоволення не підлягають.
У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачі самовільно зайняли кімнату АДРЕСА_3 в гуртожитку по АДРЕСА_1 в м.Тернополі, встановили в дверях замок та використовують її в своїх інтересах, чим чинять перешкоди ОСОБА_4 в користуванні виділеною йому даною кімнатою для проживання, що підтверджується зверненнями ОСОБА_4 до директора технічного коледжу та актами від 22 січня 2009 року та 28 січня 2008 року.
З даним висновку суду першої інстанції погоджується судова колегія апеляційної інстанції, оскільки висновок суду достатньо мотивований, підтверджений доказами наявними в матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим Постановою Ради Міністрів України від 3.06.1986 року №208 та ст. 127 ЖК України передбачено, що гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання.
Відповідно до п.7.44 Постанови Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки» громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Як встановлено судом, на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів №666 від 20.08.1997р. затверджено акт комісії по обстеженню гуртожитку Тернопільського заводу "Сатурн" та надано І, ІІ, ІІІ, ІV поверхам гуртожитку по АДРЕСА_1 в м.Тернополі статус гуртожитку для проживання сімей.
Спільним наказом Міністерства промислової політики України та Міністерства освіти і науки України від 20.04.2004р. гуртожиток у м.Тернополі по АДРЕСА_1, передано із сфери управління Міністерства промислової політики України до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської Ради від 14.05.2003р. за №524 ТДНТП "Промінь" дозволено виконати реконструкцію гуртожитку на 535 місць під гуртожиток для проживання сімей по АДРЕСА_1
24.06.2004р. ТДНТП "Промінь" виданий будівельний паспорт №365 на реконструкцію гуртожитку по АДРЕСА_1 в м.Тернополі на 535 місць під гуртожиток для проживання сімей. Згідно із висновком №248 по проекту будівництва гуртожитку для проживання сімей по АДРЕСА_1 в м.Тернополі №88-03 від 11.11.2004р., затвердженому головним державним санітарним лікарем Тернопільської області існуюча споруда гуртожитку запроектована як квартири, кухонь в ній не передбачено.
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 16.02.2009р. №1/11-888, на засіданні Спеціальної комісії Міністерства освіти і науки України з майнових питань прийнято рішення надати дозвіл на передачу частини гуртожитку площею 4194.41 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 в м.Тернополі з балансу Технічного коледжу Тернопільського державного технічного університету ім.І.Пулюя до комунальної власності міста.
Наказом Тернопільського ДТУ ім. І.Пулюя від 18.05.2009р. №38-01, створено комісію по підготовці технічної документації на гуртожиток по АДРЕСА_1 в м.Тернополі з метою передачі його у комунальну власність міста Тернополя.
Відповідно до витягу з протоколу №3 спільного засідання адміністрації та профкому ТД НТП "Промінь" від 16.03.2004р., ОСОБА_4, який працює на підприємстві з 1987р. виділено кімнату АДРЕСА_1 на одного чоловіка.
Відповідно до п.п.2.10, 2.14 Постанови Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки» на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера.
Із ордерів виданих ТД НТП "Промінь" 17 листопада 2003 року за № 339 та 06 травня 2004 року за №357 вбачається, що ОСОБА_1 разом із сім’єю (дружина, дочка та син) надано право на заселення квартири АДРЕСА_2 загальною площею 40.9 м.кв. в гуртожитку по АДРЕСА_1 в м.Тернополі, а працівнику ТДНТП "Промінь" НДФ "Промінь-Антени" ОСОБА_4 на заселення квартири АДРЕСА_1 загальною площею 24.5 м.кв. в гуртожитку по АДРЕСА_1 м.Тернополі.
Не відповідає вимогам закону посилання апелянта ОСОБА_1 на те, що кімната АДРЕСА_1 не є житловою, а є площею загального користування. Як зазначено у журналі підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями по АДРЕСА_1 в м.Тернополі від 10.02.2009р. у кімнаті АДРЕСА_4 де проживає сім’я відповідача ОСОБА_1 числиться –коридор -2,3 кв.м., кімната 18,7 кв.м. та кухня 12,6 кв.м.
ОСОБА_4 є зареєстрований в кімнаті АДРЕСА_1 з 16 травня 2004 року і здійснює оплату як за квартиру. З цього приводу ОСОБА_1 звертався в суд з позовом про визнання ордера недійсним, виданого ОСОБА_4 на кімнату АДРЕСА_1, де рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03 лютого 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області відмовлено в позові. (а.с.43-44)
Безпідставним колегія суддів вважає посилання апелянта ОСОБА_5, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, у зв’язку з чим справа була розглянута судом у її відсутності, Оскільки в матеріалах справи є дані про належне повідомлення ОСОБА_5 про час та місце судового розгляду (а.с.53).
Не заслуговує на увагу колегії суддів твердження апелянта ОСОБА_5 про те, що не були залученні до розгляду справи інші члени її сім’ї, а саме її чоловік ОСОБА_6 та дочки ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які також користуються спірною кімнатою. В суді першої інстанції встановлено, що перешкоди ОСОБА_4 в користуванні виділеною його кімнатою АДРЕСА_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 в м.Тернополі чинять лише відповідачі по справі, які з таким клопотанням про залучення їх до розгляду цивільної справи не звертались, а чоловік та діти не оскаржують ухвалене рішення, що свідчить про те, що їх право не порушене.
Надуманим також є твердження апелянта ОСОБА_1, що ОСОБА_4 втратив право на жиле приміщення, оскільки останній в кімнаті не проживав саме з вини самого відповідача, який чинить перешкоди в її користуванні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно з’ясував характер спірних правовідносин, підставно застосував до них норми матеріального права і виставки суду про встановленні обставини є вичерпними, а наведенні в апеляційних скаргах доводи є необґрунтованими і правильність висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – підпис
Судді – два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.І. Сташків