Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 11792 / 10 Головуючий у 1 інстанції: Іваніна Ю.В.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
21 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С., Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2010 р. у справі за позовом Акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” до ОСОБА_2, третя особа РЕВ МРЕВ ДАІ №3 при УМВС України в Запорізькій області про визнання права реалізації транспортного засобу,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2010 року АТ „Банк „Фінанси та кредит” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права реалізації транспортного засобу – заставного майна автомобіля марки Мерседес-Бенц, модель 430 АMG, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2010 року закрито провадження у справі. Роз’яснено позивачу право на звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду, АТ „Банк „Фінанси та кредит” подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 4) ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Закривши провадження у справі, суд посилався на п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України і вважав, що позов подано за спором, що виник із адміністративно-правових відносин, тому він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому суд посилався на положення п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, згідно якого спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності віднесені до компетенції адміністративних судів.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можливо.
З матеріалів позовної заяви видно, що позовні вимоги Акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит ” стосуються звернення стягнення на предмет застави за відповідним кредитним договором.
Договором застави № 999-037 Z від 26.03.2007 року визначено, що заставним майном є автомобіль марки «Мерседес-Бенц», модель 430 АMG, реєстраційний номер НОМЕР_1, а згідно п. 9 цього Договору передбачено звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд Заставодержателя (позивача в даному спорі) або за виконавчим написом нотаріуса, або Заставодержателем самостійно (а. с. 31).
Також з матеріалів справи вбачається, що 09.06.2010 року ВДВС Комунарського району м. Запоріжжя, діючи на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білоусова О.І. від 16 вересня 2008 року, вилучила даний автомобіль у відповідача ОСОБА_2 та передала його на відповідальне зберігання позивачу.
В подальшому позивач - Акціонерне товариство „Банк „Фінанси та кредит ” має намір у відповідності до п. 9 Договору застави № 999-037 Z від 26.03.2007 року укласти з майбутнім набувачем предмета застави договір про відчуження вищевказаного автомобіля, а тому просить визнати за Акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» право на реалізацію заставного майна. Таким чином, спірні правовідносини не містять в собі ознак адміністративного позову, оскільки позивач не оскаржує дії (бездіяльність) РЕВ МРЕВ ДАІ №3 при УМВС України в Запорізькій області, крім того, цей орган реєстрації не є відповідачем в справі, а лише являється третьою особою.
Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2010 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: