2-648

                                                         2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    07 грудня 2010р. Ленінський районний суд м. Луганська, у складі:

 головуючого – судді Матвєйшиної О.Б.

        при секретарі             Машталенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», МКП «Стандарт-Луганськ», треті особи -  Виконавчий комітет Луганської міської ради, ОСОБА_3 про зобов’язання надати дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання,  

Встановив:

    В листопаді 2009 року позивач ОСОБА_3 звернулась до  суду з позовом до відповідача Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», в якому зазначив, що  вона є власницею  квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Оскільки її не влаштовувала якість послуг з теплопостачання, які надає відповідач,  вона прийняв рішення  про встановлення у квартирі автономного опалення. Неодноразово позивач запрошувала представників ЖКГ та ЛМКП «Теплокомуненерго» на обстеження приміщення  та підписання акту про фактичне відключення від мереж централізованого опалення та гарячого  водопостачання. 14.10.2009 року позивач звернулась до  ЛМКП  «ТКЕ» з вимогою зняти  з особового рахунку і зафіксувати факт  відключення від ЦО та ГВ у належному їй приміщення. Також 14.10.2009 року позивач звернулась з листом до ЖКГ, а саме до голови постійно діючої комісії з питань відключення окремих приміщень житлових будинків  від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, але їй було відмовлено  в прийнятті заяви стосовно проведення відключення від мереж ЦО та ГВ.  20.10.2009 року позивач була вимушена направити офіційного листа поштою до ЖКГ, а саме до голови постійно діючої комісії з питань відключення окремих приміщень житлових будинків  від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Позивач зазначає, що ні ЛМКП «Теплокомуненерго», а ні Постійно діюча комісія  з питань  відключення окремих приміщень житлових будинків  від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, не надали жодної відповіді на звернення позивача.    На підставі викладеного позивач ОСОБА_1  просить суд зобов’язати відповідача ЛМКП «Теплокомуненерго» з 14.10.2009 року зняти з обліку по особовому рахунку (розірвати договір - правовідносини) по наданню  послуг з централізованого  опалення та гарячого водопостачання, на жиле приміщення за адресою : АДРЕСА_1, у зв’язку з фактичним  його відключенням  від мереж  централізованого опалення та гарячого водопостачання, з підписанням відповідного акту (довідки).

    До початку судового засідання представник позивача уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просив суд зобов’язати  МКП «Стандарт-Луганськ» з 14.10.2009 року припинити правовідносини  (оформлені,фактичні) з  позивачем стосовно  надання останньому  послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, на жиле  приміщення за адресою - 91000, АДРЕСА_1. Зобов’язати  МКП «Стандарт-Луганськ» з 14.10.2009 року надати ЛМКП «Теплокомуненерго»   доручення стосовно зняття з обліку по особовому  рахунку (припинити облік та нарахування) по наданню  послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, на жиле приміщення за адресою – 91000, АДРЕСА_1.  Зобов’язати ЛМКП «Теплокомуненерго»  з 14.10.2009 року зняти з обліку по особовому рахунку  (припинити нарахування і облік) по  наданню  послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання,  на жиле приміщення за адресою - 91000, АДРЕСА_1. Зобов’язати скласти та підписати, відповідний акт за участю  МКП «Стандарт-Луганськ» (як виконавця), ЛМКП «Теплокомуненерго» (як виробника) та позивача (як споживача), відносно зняття з особового рахунку та  фактичного відключення квартири (яка є предметом позову) останнього з 14.09.2010 року від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка знаходиться за адресою - 91000, АДРЕСА_1. Надав суду  пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.  

    Представник відповідача ЛМКП «Теплокомуненерго» проти позову заперечував, посилався, що  існує певний порядок відключення квартир від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, який позивачем не дотримано, дозволу на відключення ним у встановленому порядку не отримано,  а тому оскільки тепло та гаряча вода  відповідачем постачається у повному обсязі на будинок, то  позивачу правомірно нараховується оплата за  теплопостачання та гарячу воду.

    Представник відповідача МКП «Стандарт-Луганськ» у судовому засіданні присутній не був, про час та дату розгляду був повідомлений належним чином причину неявку суду не доповів, заперечень на позов суду не надав.

    Треті особи  ОСОБА_3, представник Виконавчого комітету Луганської міської ради у судовому засіданні присутні не були, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявку суду не доповіли.

Правовідносини  у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги ”, Законом України „Про теплопостачання ”, іншими нормативно-правовими актами.  

Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні послуги ” №1875-ІV від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки.

    Відповідно до ст. 13 Закону від 24 червня 2004 р. N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

           Статтями 20, 21 зазначеного Закону визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. При цьому, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, зокрема не пізніше 20 числа кожного  місяця вносити плату за користування жилим приміщенням       (квартплату) та за комунальні послуги. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.  

            Такі ж права та обов’язки  встановлені і вищевказаними Правилами надання  послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,  Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків.

            Згідно п.6 ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги ” у  разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.    

Згідно із ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами,  тобто, це право не є абсолютним, воно може бути реалізовано лише за певних умов.

      Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правилами), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.    

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 34 Правил надання населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

 Правилами передбачено, що в разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку.

На виконання п.25 Правил наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. N4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9.12.2005р. за N 1478/11758 (з наступними змінами), затверджено Порядок  відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання  гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання,  у п.2.1 якого встановлено, що для  вирішення  питання  відключення  житлового  будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

За приписами п.п.2.2.3 цього Порядку якщо  заявником  є  власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Таким чином, вказаним Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання»,  встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, комісія вирішує питання   відключення від мереж централізованого опалення житлового будинку (будинків), а не окремої квартири.  

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею  квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Оскільки її не влаштовувала якість послуг з теплопостачання, які надає відповідач ЛМКП «Теплокомуненерго»,  позивач прийняла рішення  про встановлення у квартирі автономного опалення. Неодноразово позивач  запрошувала представників ЖКГ та ЛМКП «Теплокомуненерго» на обстеження приміщення  та підписання акту про фактичне відключення від мереж централізованого опалення та гарячого  водопостачання, однак жодного разу представники зазначених установ не приходили до позивача. 14.10.2009 року позивач звернулась до  ЛМКП  «ТКЕ» з вимогою зняти  з особового рахунку і зафіксувати факт  відключення від ЦО та ГВ у належному їй приміщення. Також 14.10.2009 року позивач звернулась з листом до ЖКГ, а саме до голови постійно діючої комісії з питань відключення окремих приміщень житлових будинків  від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, але їй було відмовлено  в прийнятті заяви  стосовно проведення відключення від мереж ЦО та ГВ.  20.10.2009 року позивач була вимушена направити офіційного листа поштою до ЖКГ, а саме до голови постійно діючої комісії з питань відключення окремих приміщень житлових будинків  від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповіді на звернення ОСОБА_1 ні ЛМКП «Теплокомуненерго», а ні Постійно діюча комісія  з питань  відключення окремих приміщень житлових будинків  від мереж централізованого опалення та постачання, гарячої води, не надали.

    Вказані обставини  підтверджуються листами позивача ОСОБА_1 до ЛМКП «Теплокомуненерго» та МКП «Стандарт-Луганськ» від 14.10.2009 року (а.с. 6-7).

    Таким чином, суд вважає встановленим, що  позивачем порушено порядок вирішення питання щодо  відключення від системи централізованого опалення, оскільки  належний дозвіл на відключення та встановлення автономного опалення  у встановленому порядку не отримано,  представники відповідача  участі у відключенні квартири від системи  централізованого опалення та постачання гарячої води  не приймали,  акт не складали, технічних умов на відключення не складали та не узгоджували, таким чином   суд вважає, що  позивачі - власники квартири  фактично самовільно, без дотримання відповідної процедури та дозволу, відключили від системи центрального опалення житло, яке обладнали автономним опаленням.

            Згідно зі ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.  

             Згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими  Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 8 жовтня 1992 року,  власник та наймач (орендар) квартири  у числі іншого зобов'язані: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.  

             Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.  

У відповідності зі ст..  20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка містить перелік прав та обов’язків споживача, не міститься його право не сплачувати  вартості житлово-комунальних послуг у разі самовільного відключення від системи централізованого  опалення.

Не міститься такого права і у переліку прав та обов’язків споживачів  п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

           Посилання позивача про те, що відповідачем  не укладено з  нею договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг і їх вартості  на увагу не заслуговують,  оскільки   хоча   у відповідності з зазначеним Законом та Правилами,  взаємовідносини сторін повинні бути оформлені  договором, однак  цими нормативними актами не визначено строки, протягом яких ці договори  повинні бути укладені, а тому до укладення такого договору сторони  мають керуватися  умовами надання послуг з опалення, надання інших комунальних послуг, встановленими зазначеними нормативними актами.

          Відсутність письмового договору  не звільняє  позивача від  участі у  витратах по  утриманню будинку та прибудинкової території, в якому знаходиться  належне  їй приміщення, у тому числі і по централізованому опаленню,  бо після  придбання зазначеної квартири у власність  позивача вона стала співвласником також і допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, нарівні з другими власниками житла.

          Згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків, прибудинковими територіями, затвердженими постановою КМУ від 08.10.92р. № 572 власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку, також  передбачено обов’язок власників квартир оплачувати надані житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.    

          Таким чином власник квартири в багатоквартирних будинках зобов’язаний приймати участь у витратах на  технічне обслуговування будинку та прибудинкової території на підставі договору або закону. Зазначене свідчить про те, що відсутність договору про  надання послуг власнику житла сама по собі не звільняє власника житла від необхідності оплати, бо  обов’язок по оплаті покладено на неї законом.

    Доказів того, що відповідачем послуги   централізованого опалення та постачання гарячої води у зазначений позивачу період до будинку, де розташована її квартира, не надавалися, суду не надано.

За таких  обставин, суд вважає, що  у даному випадку відповідачі діяли відповідно до вимог законодавства, яке регулює питання щодо нарахування оплати за  послуги теплопостачання та гарячої води, порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, тому суд не вбачає підстав для визнання незаконними  його дій  у зазначеному позивачем у позові обсязі, внаслідок чого позовні вимоги є недоведеними, та не підлягаючими задоволенню.  

          Крім того, згідно зі ст. 3 ЦПК України   усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

           Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

           Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

            Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

           Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

    Нарахування оплати за  послуги по постачанню тепла та гарячої води не порушує  ніяких прав позивача, оскільки ніяких вимог  в установленому порядку до теперішнього часу про сплату нарахованих сум відповідачем не заявлено, до компетенції суду не входить у таких випадках  визнавати права споживача, зокрема позивачів на  не оплату  наданих послуг за певний період, рівно, як і  покладати на відповідача будь-які обов’язки, пов’язані з нарахуванням оплати за комунальні послуги, оскільки  це входить виключно до компетенції відповідача.

    Ці питання можуть бути предметом  розгляду суду у разі звернення  відповідача до суду з вимогами до позивача  про сплату  нарахованих  сум за  послуги теплопостачання та постачання гарячої води.

    Таким чином, суд вважає, що позивачем  даним позовом обрано не той спосіб захисту своїх прав.

    Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 59, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.. ст..13, 20, 21, 26, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.. 24 Закону України «Про теплопостачання», п. 25, 26, 34 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води

Вирішив :

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий                                                                        Матвєйшина О.Б.