Справа №1-184 2007 року

ВИРОК

Іменем    України

23 квітня 2007 року                                                    Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області В складі:

Головуючого-судді          Кавацюка М.Ф.

Секретаря                         Гайової Г.Ф.

З участю прокурора         Данищук Д.М.

З участю захисника         ОСОБА_1.ОСОБА_2.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Кулачківці Снятинського району, жителя м. Коломия, АДРЕСА_1, освіта середня, одруженого, приватний підприємець, українця, громадянина України, не судимого, за ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудній умисно наніс потерпілому ОСОБА_4. середньої тяжкості тілесне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Злочини вчинено при слідуючих обставинах:

11 січня 2007 року біля 15 год. підсудний перебуваючи в квартирі потерпілого поАДРЕСА_2 в м. Коломиї, під час конфлікту, що виник між ними з приводу неякісно проведених ремонтних робіт квартири умисно наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_4., внаслідок чого останньому було спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правого суглобового відростка нижньої щелепи, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої важкості, що спричинили тривалий розлад здоров»я, але не є небезпечними для життя в момент спричинення. Також під час даного конфлікту ОСОБА_4. було пошкоджено шкіряну куртку.

Свою винуватість підсудний визнав повністю і пояснив суду, що дійсно в ході сварки з потерпілим наніс останньому удар рукою в обличчя Розкаюється у вчиненому. Цивільний позов теж визнав.

Оскільки підсудний вину визнав повністю, то суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються і учасники судового розгляду не заперечують проти цього, роз'яснивши їм зміст ст. 299 КПК України.

Таким чином винуватість підсудного доведена повністю, а суд кваліфікує дії ОСОБА_3. заст. 122 ч.1 КК України.

2

Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, на утриманні дружина- інвалід 3 групи та 18-річний син, злочин вчинено вперше.

Обставиною, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудньому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, думку потерпілого, який просить суворо не карати,то до нього слід застосувати обмеження волі.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Уточнений цивільний позов підлягає до задоволення, так як підсудний визнав його повністю.

Речовий доказ слід повернути потерпілому.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України

суд,-

засудив:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ст.122 ч.1 КК України та призначити покарання - один рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

Згідно ст.76 КК України на засудженого покласти такі обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 4559 грн.46 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та 681 грн.60 коп. судових витрат.

Запобіжний захід ОСОБА_3. підписку про невиїзд скасувати.

Речовий доказ- шкіряна куртка, яка знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, вважати повернутою.

На вирок може бути подано скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення для всіх учасників процесу.