Справа №2-1601/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Кудрявцева І.В.
при секретарі Черніхові А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області зарахувати і виплатити недоплачене як «Дитині війни» підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в подальшому нараховування щомісячного підвищення дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача УПФУ у Старобільському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання УПФУ в Старобільському районі Луганської області зарахувати і виплатити недоплачену як «Дитині війни» виплату за період з 09.7. по 31.07.2007р., з22.05. по 31.05.2008р., з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 3 576 гривень 55 копійок, в подальшому нараховування щомісячного підвищення дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. В обґрунтування свого позову посилається на те, що вона народилась у 1938 році, та відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є «Дитиною війни». Згідно зі ст.6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007-2009 роках така допомога виплачувалась частково у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), зміни, внесені до ст. 6. Виходячи з розрахунків вважала, що їй має бути нараховано та сплачено щомісячну допомогу у сумі 3 576 гривень 55 копійок. У зв’язку з чим просила суд винести рішення, яким відновити пропущений строк, визнати неправомірними дії УПФУ в Старобільському районі Луганської області щодо ненарахування і невиплаті належних їй як «Дитині війни» щомісячної державної соціальної допомоги, зобов’язати УПФУ в Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату їй за період з 09.07. по 31.07.2007 року, з 22.05. по 31.05.2008 року, 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 3 576 гривень 55 копійок, в подальшому нараховувати та виплачувати допомогу.
До початку судового засідання позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги уточнила та просила суд винести рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в Старобільському районі Луганської області щодо ненарахування і невиплаті належного їй підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, та зобов’язати УПФУ в Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично здійснених виплат, в подальшому нараховування щомісячного підвищення дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивачка . ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, про дату, місце і час проведення судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином (а.с.16), у своєму позові просила суд розглянути дану справу за її відсутності.
Представник відповідача УПФУ в Старобільському районі у судове засідання не з’явився, про дату, місце і час проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.17), у письмових запереченнях відповідач УПФУ в Старобільському районі просив розглянути справу за відсутності представника УПФУ в Старобільському районі.
У зв’язку з чим на підставі ч.2 ст.158 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності позивачкиОСОБА_1 представника відповідача УПФУ в Старобільському районі.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами(а.с.6) і не заперечується сторонами, що позивачка ОСОБА_1 має статус «Дитина війни» і має право на отримання пільг, як «Дитина війни», та що дійсно мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивачки ОСОБА_1 та заперечення відповідача управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі, що підтверджується також наявними у справі доказами(а.с.12) і не заперечується сторонами, що позивачка ОСОБА_1 . зверталась до відповідача з письмовою заявою щодо одержання доплати підвищення пенсії «Дітям війни» згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач відмовив у задоволенні вимог.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснювання контролю цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус «Дітей війни», основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-1V від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також статтею 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-111, встановлено, що прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону(В редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст.6 Закону України» Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), у тому числі п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи із зазначеного за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивачка ОСОБА_1, яка є «Дитиною війни» має право на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни-на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Пунктом 6 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статі 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(підпункт 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
На теперішній час зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносились та вона діє в редакцій від 18 листопада 2004 року.
Виходячи із зазначеного за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачка ОСОБА_1, яка є «Дитиною війни» має право на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, а не 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як було нараховано та сплачено відповідачем УПФУ в Старобільському районі.
З огляду на вищевикладене суд критично відноситься до заперечень відповідача УПФУ в Старобільському районі проти позову позивачки ОСОБА_1 . , та вважає неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі щодо нездійснення нарахування і належних виплат ОСОБА_1 . підвищення до пенсії як «Дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Що стосується позовних вимог щодо в подальшому нараховування щомісячного підвищення дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними і в їх задоволенні необхідно відмовити, так як ЦПК України передбачено відновлення лише порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Старобільському районі підлягають частковому задоволенню
Оскільки сплата судового збору відстрочена, і позов ОСОБА_1. задоволено у повному обсязі, а відповідач УПФУ в Старобільському районі відповідно до п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21 січня 1993 року звільнений від сплати судового збору, а тому відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок слід віднести на рахунок держави.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 . судом повністю звільнена від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і її позов задоволено у повному обсязі, а тому відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача УПФУ в Старобільському районі слід стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень.
Керуючись ст.ст.8,22,46,92 Конституції України, Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 року, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України №6-рп2007р. від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст.11,10,15, ч.1,ч.2 ст.88, ст.ст. 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області зарахувати і виплатити недоплачене як «Дитині війни» підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в подальшому нараховування щомісячного підвищення дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо нездійснення нарахування і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як «Дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично здійснених виплат.
У задоволенні позову про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області в подальшому нараховування щомісячного підвищення дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) гривень.
Судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок - віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя