ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №4-771/10
07.12.2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим в складі:
Головуючого судді – Гулевича Ю.Г.
при секретарі – Кушнеренко Ю.М.
за участю прокурора – Манькова В.О
розглянувши скаргу ОСОБА_1 в особі захисника адвоката ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи в порядку ст.ст.236-7, 236-8 ЦПК України
В С Т А Н О В И В:
Захисник ОСОБА_2 діючий у інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на постанову ст. прокурора відділу прокуратури АР Крим Купава В.А від 14.06.2010 року про порушення кримінальної справи за ст.190 ч.4 КК України за фактом заволодіння невстановленими особами майном ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою в особліво великих розмірах.
Вимоги скарги мотивовани тим, що не було приводів і підстав для винесення оспорюваної постанови. У суді ОСОБА_2 скаргу підтримав в повному об'ємі, пояснивши суду, що постанова винесена з порушенням вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.
Оскаржувана Постанова про порушення кримінальної справи №11077410051 від 21.04.2010 року старшого прокурора відділу прокуратури АР Крим Купава В.А., порушує права та законні інтереси ОСОБА_1, оскільки за вказаною кримінальною справою ОСОБА_1 перебуває у розшуку, в його оселі проведено обшук, а усе місто Ялта заклеєно друкованою печатною продукцією, із фотографією ОСОБА_1, та в якій вже зазначено, що він є "опасньїй преступник совершивший тяжкие и особо тяжкие преступления", за якого міліціантами визначено винагородження в розмірі 24000 гривень, та зазначено телефоні номери відділу кримінального розшуку та 102.
Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. В заяві ОСОБА_3. про порушення кримінальної справи від 09.04.2010 року, заявник вказує, що просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_4
Відповідно до приписів частини 2 статті 95 КПК України, письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку. Підпис у заяві від ОСОБА_3 датованій 09.04.2010 року суттєво відрізняється від підпису ОСОБА_3., що зазначено у поясненні долученому до заяви. При цьому сам ОСОБА_3., у п'ятницю, 09.04.2010 року, у місто Сімферополь навіть не приїздив. При цьому, на 5-ти аркушах в поясненні від імені ОСОБА_3. містяться його підписи, та те, що від ознайомлений із статтею 63 Конституції України. Однак, із пояснення не видно, хто, де і коли відбирав у ОСОБА_3. це пояснення, та чи друкувалося воно з його слів, та чи можливо друкувалося ним особисто.
Крім того, у Постанові про порушення кримінальної справи від 21.04.2010 року старшого прокурора відділу прокуратури АР Крим Купава В.А. згадується єдиний документ - письмова форма договору, укладеного між ОСОБА_3 та особами, стосовно яких подана заява. ОСОБА_3. Однак, лише наявність угоди між заявником та особами, стосовно яких подана заява про порушення кримінальної справи, не свідчить про наявність достатніх даних, які назують на наявність ознак злочину, передбаченого статтею 190 КК України.
Прокурор вважає, що в задоволенні скарги необхідно відмовити, оскільки вимоги КПК України в даному випадку були дотримані.
Суд, вислухавши особу, що подала скаргу, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга не обгрунтована і не підлягає задоволенню.
При розгляді скарги, суд виходить з положень ст. ст. 55, 124 Конституції України і ст. 236-7 УПК України, згідно яким постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи відносно конкретної особи або за фактом скоєння злочину може бути оскаржено до місцевого суду по місцю розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла ухвалу, з дотриманням правил підсудності.
Скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, його захисником, законним представником з достатнім обгрунтуванням порушення прав і інтересів даної особи.
Судом встановлено, що 14.06.2010 року ст. прокурор відділу прокуратури АР Крим Купава В.А виніс постанову про порушення кримінальної справи за ст.190 ч.4 КК України за фактом заволодіння невстановленими особами майном ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою в особліво великих розмірах.
Приводом для порушення кримінальної справи з'явилася заява ОСОБА_3 подане 09.04.2010 року на ім'я в.о. начальника УБОП ГУ МВС України в Криму полковника міліції Крисина С. В цій заяві вказано, що заявник про кримінальну відповідальність за свідомо помилковий донос обізнаний. До заяви прикладено 2 пояснення ОСОБА_3, в яких описані шахрайські дії в результаті яких ОСОБА_3 заподіяний матеріальний збиток на суму 110 000 доларів США, а також договір між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 від 02.11.2009 року.
Згідно ч.І ст. 94 КПК України підставою для порушення кримінальної справи є виявлення ознак злочину.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України справа може бути порушене тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які указують на наявність ознак злочину.
Відповідно до рішення Конституційного суду України № 3-рп/2003г від 30.01.2003р.: "… суд, розглядаючи такі скарги на стадії досудового слідства, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя."
У своїй скарзі ОСОБА_2 указує, що постанова про порушення кримінальної справи винесена з порушеннями чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства, проте належно не обгрунтовує свої доводи.
Фактично заявник просить дати оцінку доказам у справі, тоді як перевірка судом на стадії досудового наслідку зібраних у справі доказів противоречит порядку встановленому чинним кримінально-процесуальним законодавством України на підставі положень ст.ст.61-64,121,124,129 Конституції України.
Згідно п.5 Постанови Пленума Верховного Суду України від 04.06.2010 N 6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» - Відповідно до чинного процесуального законодавства (частина друга статті 98 КПК), якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу має бути порушено щодо цієї особи. Судам слід мати на увазі, що прийняття рішення про порушення кримінальної справи за фактом учинення злочину чи відносно конкретної особи належить до компетенції осіб, зазначених у частині першій статті 98 КПК. У зв'язку з цим суд не вправі скасувати постанову про порушення кримінальної справи з тих підстав, що справу порушено за фактом вчинення злочину, а не відносно конкретної особи.
Відповідно до рішення КС України суд, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, не дає оцінку доказам наявним в матеріалах справи, не розглядає і не вирішує по суті питання які вирішує суд при розгляді кримінальної справи по суті. Судом не дається оцінка доказів наявних в матеріалах кримінальної справи. У зв'язку з чим, скарга ОСОБА_2 діючего у інтересах ОСОБА_1 відповідно до ст. 236-8 УПК України, не підлягає задоволенню.
При таких обставинах, постанова ст. прокурора відділу прокуратури АР Крим Купава В.А від 14.06.2010 р, про порушення кримінальної справи за ст.190 ч.4 КК України за фактом заволодіння невстановленими особами майном ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою в особліво великих розмірах є законною і обгрунтованою, винесено у відповідністі з вимогами ст.ст.22, 94, 97 УПК України, у зв'язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 55, 124, 62 Конституції України, ст. ст. 236-7, 236–8 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_2 діючего у інтересах ОСОБА_1 на постанову ст. прокурора відділу прокуратури АР Крим Купава В.А від 14.06.2010 року про порушення кримінальної справи за ст.190 ч.4 КК України за фактом заволодіння невстановленими особами майном ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою в особліво великих розмірах залишити без задоволення.
На постанову протягом 7 днів з дня ії винесення може бути подана апеляція до Апеляційного Суду АРК.
Суддя: