АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-744/10 Головуючий у 1-й інстанції: Демінська О.І.
Категорія: ст.115 ч.1 КК України Доповідач: Царюк В.В.
ст.396 ч.1 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Царюка В.В.
суддів : Куценко О.В., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Якименка О.П.
07 грудня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29.09.2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бєльці, Республіка Молдова, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, прож.: АДРЕСА_1,-
засуджений за ст. 115 ч.1 КК України до 8 років позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Каліно, пригород м. Чусово, Пермської області, Російська Федерація, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, прож.: АДРЕСА_1,-
засуджений за ст. 396 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання, з випробуванням, строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України суд зобов’язав засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 05.03.2010 року разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3, а також ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем свого тимчасового проживання за адресою АДРЕСА_2, розпивали спиртні напої. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, під час сварки яка переросла в бійку ОСОБА_1, з метою позбавлення життя ОСОБА_5, схопив зі стола ніж та наніс ним останньому один удар в область грудної клітини зліва, спричинивши постраждалому тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням верхньої долі лівої легені і лівого шлуночка серця. В результаті отриманих ушкоджень ОСОБА_5 помер на місці.
Достовірно знаючи, що ОСОБА_1 скоїв навмисне вбивство ОСОБА_5 і останній не подає ознак життя, ОСОБА_2 з метою приховати злочин, 06.03.2010 року біля 01 години 00 хвилин разом з ОСОБА_3 перевезли труп ОСОБА_5 з вказаного домоволодіння на територію Новоодеського міського кладовища, розташованого по АДРЕСА_3, після чого вдвох повернулися в дім за вказаною адресою.
В апеляції ОСОБА_1, посилаючись на тяжкий стан свого здоров’я та наявність у нього двох неповнолітніх дітей, просить пом’якшити призначене йому покарання. Вважає його занадто суворим для себе, оскільки, як зазначив апелянт, він має ряд тяжких захворювань, які за час перебування його під вартою загострились і у зв’язку з цим на даний момент він перебуває у лікарняній камері. На думку ОСОБА_1, суд призначаючи покарання не врахував ще й той факт, що останній одружений і має від шлюбу двох неповнолітніх дітей, які залишилися з дружиною та бабусею, оскільки інших родичів ні у нього ні у них немає
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що апеляція не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла слідуючого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні навмисного убивства ОСОБА_5 за вищевикладених обставин повністю підтверджується доказами, викладеними у вироку суду. Ці обставини фактично не оспорюють ся і апелянтом.
Що стосується покарання, призначеного йому судом першої інстанції, то воно, на думку колегії суддів, призначено у відповідності до вимог ст..65-67 КК України, а саме з урахуванням тяжкості та суспільної небечності вчиненого злочину, даних про особу засудженого, обтяжуючих та пом’якшуючих його відповідальність обставин, у тому числі і тих, на які посилається засуджений.
Як вбачається зі змісту вироку, суд першої при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував стан його здоров’я та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей. Саме з урахуванням цих обставин йому призначено покарання у мінімальних межах санкції ч.1 ст.115 КК України. Підстав вважати, що таке покарання засудженому є надмірно суворим та не справедливим, на думку колегії суддів, - немає.
Таким чином, не вбачає колегія суддів і підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції відносно ОСОБА_1, про що він просить у своїй апеляції.
Керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29.09.2010 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін, а його апеляцію на цей вирок - залишити без задоволення.
Головуючий :
Судді :