АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-763/10 Головуючий у 1-й інстанції: Біцюк А.В.
Категорія: ст.125 ч.1 КК України Доповідач: Царюк В.В.
ст.125 ч.2 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Царюка В.В.
суддів : Чернявського А.С., Войтовського С.А.
за участю прокурора Данчука В.М., засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та їх представника - ОСОБА_3
16 грудня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 12.10.2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Троїцько-Сафонове, Казанківського району, Миколаївської області, раніше не судима, прож.: АДРЕСА_1,-
визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і на підставі ст. 49 ч.1 п.1 КК України звільнена від покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Троїцько-Сафонове, Казанківського району, Миколаївської області, раніше не судима, прож.: АДРЕСА_2,-
засуджена за ст. 125 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 850 грн..
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задоволений частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 200 грн., моральної 200 грн..
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 800 грн., моральної 800 грн..
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною у тому, що 20.03.2008 року, біля 23 години, в приміщені бару «Шанс», на ґрунті особистих неприязних стосунків, нанесла кулаком, не менше одного удару, в область голови ОСОБА_4, в наслідок чого спричинила постраждалій тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливу на ніжній повіці лівого ока, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад її здоров’я.
Після цього в приміщені вищевказаного бару, ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, здавлюючи руками шию ОСОБА_4, спричинила цій же потерпілій тілесні ушкодження у виді крововиливу на лівій частині шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 12.10.2010 року та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Вважають зазначений вирок суду незаконним, оскільки на думку апелянтів, суд не дослідивши в повному обсязі усі обставини у справі, не врахувавши та не надавши належної оцінки свідченням учасників процесу, не об’єктивно та не всебічно розглянув справу, в результаті чого прийняв рішення яке суперечить фактичним обставинам справи та не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства. Настоюючи на своїй непричетності до злочину, апелянти зазначили, що при розгляді справи в суді, залишився недоведеним факт спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень саме підсудними, оскільки, як стверджують апелянти, постраждала не надала суду жодного доказу, які б свідчили про це, більш того в матеріалах справи містяться покази свідків, які взагалі свідчать про відсутність у постраждалої на момент конфлікту тілесних ушкоджень.
Також зазначили, що в матеріалах справи містяться данні, які спростовують факт перебування ОСОБА_4 в медичному закладі, і її вимоги щодо компенсації матеріальної шкоди за придбані медикаменти є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію та просила скасувати вирок місцевого суду відносно неї, пояснення ОСОБА_2, яка змінила свої апеляційні вимоги, визнала себе повністю винуватою у вчиненні вищезазначеного злочину та просила застосувати до неї акт амністії, представника цивільних відповідачів - ОСОБА_3, яка вважала, що цивільний позов потерпілої є необґрунтованим, думку потерпілої та прокурора, які вважали, що вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла слідуючого.
Вина ОСОБА_2 у спричиненні потерпілій ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад її здоров’я, а ОСОБА_1 у спричиненні цій же потерпілій легких тілесних ушкоджень за обставин, викладених у вироку суду, повністю підтверджується доказами, наведеними у вироку. Суд першої інстанції достатньо повно і всебічно дослідив матеріали справи і, на думку колегії суддів, вірно прийшов до висновку, що саме ці засуджені спричинили потерпілій саме ті тілесні ушкодження, які встановлені висновками судово-медичної експертизи.
Посилання засудженої ОСОБА_1 на те, що висновки суду протирічать фактичним обставинам справи - не відповідають дійсності. Обставини побиття потерпілої і саме засудженими витікає з досліджених судом показань потерпілої, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також висновків судово-медичної експертизи №185/76. Показанням засуджених про те, що потерпіла могла отримати тілесні ушкодження за інших обставин були предметом дослідження у суді першої інстанції. Їм судом дана вірна оцінка і, на думку колегії суддів, ці обставини вірно не прийняті до уваги.
Є надуманими і посилання засуджених на те, що потерпіла не проходила медичний огляд на предмет наявності тілесних ушкоджень, оскільки цей факт витікає зі змісту вищевказаної судово-медичної експертизи.
На думку колегії суддів, вирок суду першої інстанції стосовно засуджених є законним і обґрунтованим і цивільний позов до засуджених розв’язаний у відповідності до діючого законодавства. Підстав для скасування цього рішення суду колегія суддів не вбачає.
Між тим, заслуговує на увагу заява ОСОБА_2 про можливість звільнення її від призначеного судом першої інстанції покарання на підставі Закону України «Про амністію « від 12.12.2008 року.
Так, вчинений ОСОБА_2 злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, вона має на утриманні неповнолітню дитину, повністю визнала свою вину у вчиненні злочину і сама просила застосувати до неї акт амністії.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 можливо застосувати амністю і на підставі п. «В» ст..1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року звільнити її від покарання, призначеного вироком суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 - задовольнити, а апеляцію засудженої ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 12.10.2010 року відносно ОСОБА_2 - змінити. На підставі п.»в» ст..1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року ОСОБА_2 від призначеного за цим вироком покарання - звільнити.
Відносно ОСОБА_1 та в решті цей вирок відносно ОСОБА_2 - залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :