Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
54001 м. Миколаїв вул.. Садова 2-а, тел. 50-17-20
Справа № 33-453/10 року Головуючий суду 1 інстанції: Сташенко А.О.
Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційного суду: Царюк В.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року суддя апеляційного суду Миколаївської області Царюк В.В.
при секретарі : Пінчуку О.І.
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.10.2010 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайська Миколаївської області, прож.: АДРЕСА_1,-
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн..
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 03.10.2010 року, о 14 годині 30 хвилин, по вул. 12-го Грудня в м. Первомайську, керував мопедом «Верховина», без державного реєстраційного номеру, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння відмовився чим порушив вимоги п 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.10.2010 року та закрити провадження у справі.
Вважає що, судом при розгляді справи не в повній мірі були дослідженні докази, що потягло за собою винесення незаконної постанови.
Зазначив, що прояви, нібито, алкогольного сп’яніння, а саме: тремтіння рук та почервоніння очей, яки були виявленні співробітниками ДАІ, виникли не в результаті вживання алкогольних напоїв, а через, те що апелянт працював з газовим різаком, який викликає саме такі симптоми.
Що стосується відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп’яніння, то як зазначив апелянт, відмовився він від цієї процедури через залякування та погрози, які лунали на його адресу з боку працівників ДАІ.
Всі зазначені обставини, як стверджує апелянт, можуть підтвердити свідки, які були присутніми на момент складання протоколу, але чомусь не були викликані в судове засідання, тому, на думку апелянта, не можна вважати оскаржувану постанову суду такою, що була винесена в результаті всебічного та повного дослідження усіх обставин у справі.
Заслухавши доповідь судді та перевіривши доводи апеляції, вважаю, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вина ОСОБА_2 у відмові пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп’яніння у медичному закладі, як водія транспортного засобу, підтверджується викладеними у постанові суду першої інстанції доказами. Ці обставини фактично не оспорюють ся і ОСОБА_2 Його посилання на те, що він не знаходився у стані алкогольного сп’яніння, а зовнішній його вигляд був обумовлений умовами праці, в данному випадку значення не мають, оскільки сам факт відмови проходження медичного огляду - є адміністративним правопорушенням.
Таким чином, висновки суду про вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є вірними.
Стягнення винній особі накладено відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст..294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Первомайського місьрайонного суду Миколаївської області від 25.10.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення - залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 на цю постанову - залишити без задоволення.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області В.В. Царюк