Справа № 2-а-1246/2010р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

     16 грудня 2010 року       Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Чабаненка В.О., при секретарі Шрейтер С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лубнах адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавській області про визнання дій неправомірними, призначення пенсії та щомісячної компенсації у зв»язку із втратою годувальника,-

                                                                В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління ПФ України в м.Лубнах Полтавської області про призначення пенсії та щомісячної компенсації у зв»язку із втратою годувальника. У позові вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2, який був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідом І групи внаслідок захворювання пов”язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Смерть ОСОБА_2  згідно експертного висновку настала внаслідок участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Після смерті чоловіка позивачці була призначена пенсія по втраті годувальника в розмірі 50% від пенсії померлого. Згідно ч.4 ст.54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чоловік позивачки, як інвалід І групи мав право на отримання пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.  Виходячи з положень ст.37 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » та ст.52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачка вважає, що має право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника та на призначення щомісячної компенсації у зв»язку із втратою годувальника в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В серпні 2010 року позивачка звернулася до відповідача з проханням про відповідний перерахунок пенсії, однак отримала відмову, з якою не згодна.

Позивачка прохає визнати відмову управління ПФ України в м.Лубнах Полтавської області щодо перерахунку пенсії по втраті годувальника та щомісячної компенсації протиправною; зобов»язати УПФУ в м.Лубнах провести перерахунок померлому ОСОБА_2 в розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до положень ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії померлого ОСОБА_2, починаючи з дня виходу на пенсію – 24.02.2008 року; зобов»язати УПФУ в м.Лубнах провести перерахунок та призначити їй щомісячну компенсацію по втраті годувальника відповідно до ст.52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік, починаючи з 24.02.2008 року.

    Предствник п озивача в судовому засіданні  позов підтримав, на задоволенні позовних вимог наполягає..

    Представник управління ПФ України в Лубенському районі проти задоволення позову заперечує, мотивуючи, що пенсію позивачка отримує згідно  ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 17.05.2010 року на підставі рішення Лубенського міськрайонного суду від 23.09.2009 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 17.05.2010 року і на даний час не має права на пенсію по втратою годувальника, так як з такою заявою до управління Пенсійного фонду в Лубенському районі вона не зверталася, щомісячна компенсація нараховується згідно постанови Кабінету Міністрів України. Також прохає застосувати строк позовної давності.  

    Заслухавши сторони, дослідивши докази, з’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового  задоволення позову.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст.36 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » п енсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються чоловік (дружина), якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку.

Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.37 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі на одного непрацездатного члена сім’ї — 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Згідно ст.52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими десяти мінімальних пенсій за віком.

Встановлено, що 10  лютого 2001 року помер чоловік  позивачки – ОСОБА_2, який був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом І групи внаслідок захворювання пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Смерть ОСОБА_2  згідно експертного висновку настала внаслідок захворювання пов»язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_2 на момент смерті отримував пенсію як інвалід І групи внаслідок захворювання пов»язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Позивач ОСОБА_1 отримує в УПФ в м.Лубнах пенсію  згідно  ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  з 17.05.2010 року на підставі рішення Лубенського міськрайонного суду від 23.09.2009 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 17.05.2010 року.

Натомість ОСОБА_1 має право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника але з відповідною заявою до управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі вона не зверталася, тому суд не може підміняти органи Пенсійного фонду України і вирішувати питання про перехід позивачки з одного виду пенсію на іншу і суд вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог про визнання відмови управління ПФ України в м.Лубнах Полтавської області щодо перерахунку пенсії по втраті годувальника протиправною, зобов»язання УПФУ в м.Лубнах провести перерахунок померлому ОСОБА_2 в розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до положень ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії померлого ОСОБА_2, так як відсутній  предмет спору..

Зважаючи на те, що позивачка є вдовою померлого учасника ліквідації аварії на ЧАЄС, смерть якого пов»язана з хворобами, отриманими під час ліквідації аварії, вона має право на отримання щомісячної компенсації в разі втрати годувальника. Згідно ст.52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачка має право на отримання щомісячної компенсації у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком . Положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким розмір компенсації у зв’язку з втратою годувальника зменшено до 10 процентів на підставі рішення КСУ від 22.05.2008 року визнанні неконституційними і втратили чинність.В данний час позивачка отримує щомісячну компенсацію в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, виходячи з принципу верховенства права, пріоритетності законів над підзаконними актами, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо перерахунку  щомісячної компенсації по втраті годувальника слід задовольнити. Однак перерахунок зазначених виплат слід прводити  з дня виходу позивачки на пенсію, тобто з 17 травня 2010 року, а не як прохає позивачка з 24 лютого 2008 року.

Керуючись ст.ст. 28, 36, 37 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст. 52, 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.ст. 10-12, 86, 158 -163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:  

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавській області про визнання дій неправомірними, призначення пенсії та щомісячної компенсації у зв»язку із втратою годувальника задовольнити частково.

Визнати дії управління ПФ України в Лубенському районі  Полтавської області щодо відмови  ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячної компенсації в разі втрати годувальника неправомірними.

Зобов»язати управління ПФ України в Лубенському районі Полтавської області провести перерахунок  ОСОБА_1 з  17.05.2010 року та виплачувати з цього часу щомісячну компенсація в разі втрати годувальника в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму у відповідності до ЗУ „Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Судові витрати щодо сплати судового збору компенсувати за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного  адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення чи отримання його копії.

Суддя Лубенського міськрайонного суду                                                        Чабаненко В.О.