ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 р. | № 32/8-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Чабана В.В. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Кота О.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
ТОВ “Будмонтаж” | Дудник А.В., Мочинський А.Р. |
ЗАТ “МЖК-БУД” | Золотоверх О.М., Борисенко А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ЗАТ “МЖК-БУД” |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.04.2006 |
у справі | № 32/8-06 |
господарського суду | Київської області |
за позовом | ТОВ “Будмонтаж” |
до | ЗАТ “МЖК-БУД” |
про | зобов’язання вчинити певні дії та стягнення 78 967 грн. |
Постанова приймається 14.06.2006, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Рішенням господарського суду Київської області (суддя Чорна Л.В.) від 14.02.2006 позов задоволено частково –стягнуто з Закритого акціонерного товариства “МЖК-БУД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтаж” 78 967 грн. 00 коп. боргу та 790 грн. 00 коп. судових витрат. В решті позову відмовлено.
Зустрічний позов повернуто без розгляду.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Яковлєв М.Л., Міщенко П.К., Федоров М.О.) переглянув в апеляційному порядку вказане рішення і постановою від 12.04.2006 залишив його без змін.
Закрите акціонерне товариство “МЖК-БУД”, не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення (в касаційній скарзі не вказано яке).
За твердженням скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що і призвело до прийняття помилкових рішень.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суду України
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Будмонтаж” заявлено позов до Закритого акціонерного товариства “МЖК-БУД”, в якому містяться такі вимоги:
- “зобов’язати ЗАТ “МЖК-БУД” прийняти виконані ТОВ “Будмонтаж” роботи по пр. Героїв Сталінграда 75 в м. Києві та підписати акти –форми КБ –2В –Акт приймання виконаних робіт та форми КБ – 3 –довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2005 року;
- зобов’язати ЗАТ “МЖК-БУД” прийняти виконані ТОВ “Будмонтаж” роботи по пр. Героїв Сталінграда 101, 102 в м. Києві та підписати акти –форми КБ –2В –Акт приймання виконаних робіт та форми КБ –3 –довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року;
- стягнути з ЗАТ “МЖК-БУД” на користь ТОВ “Будмонтаж” заборгованість за виконані роботи в сумі 78 967 грн. та судові витрати.”
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що він на підставі договору № 32/2005/к від 20.04.2005, укладеного з відповідачем, виконав певні будівельні роботи, але відповідач за виконані роботи розрахувався лише частково і заборгованість останнього перед позивачем, за підрахунками позивача, складає 78 967 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що позивач виконав роботи неякісно, тому він відмовляється їх прийняти. При цьому відповідач повідомляє, що брак виконаних робіт було усунуто за його рахунок.
До прийняття рішення закритим акціонерним товариством “МЖК-Буд” заявлено зустрічний позов, в якому міститься вимога стягнути з ТОВ “Будмонтаж” 228 887 грн. 29 коп. збитків.
Із змісту зустрічної позовної заяви випливає, що згадані збитки складаються із суми витрат на усунення браку виконаних первісним позивачем у цій справу робіт та вартості опалубки, яку ЗАТ “МЖК-Буд” передало ТОВ “Будмонтаж”.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що відповідач за первісним позовом всупереч вимогам ст. ст. 525, 526, 875, 882 Цивільного кодексу України та умовам договору, укладеного між сторонами, відмовився прийняти участь у прийнятті виконаних робіт і безпідставно не оплатив їх вартість.
Що стосується зустрічних позовних вимог, то, хоча місцевий суд і не зазначив підстави повернення цього позову без розгляду, апеляційна інстанція визнала правомірним це повернення, пославшись на те, що зустрічна позовна заява не пов’язана з первісним позовом і їх сумісний розгляд перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, зазначено в постанові апеляційної інстанції, відшкодування генсубпідряднику завданих матеріальних збитків, а саме, стягнення вартості переданих матеріалів та усунення за власний рахунок недоліків виконаної роботи може бути предметом розгляду в іншому позовному провадженні.
Касатор вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України та п. 2.1.8 договору від 20.04.2005 № 32/2005/К він мав право не приймати і не оплачувати виконані позивачем за первісним позовом роботи, оскільки вони не відповідають діючим нормам та стандартам.
Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України, на яку посилається касатор, замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 853 ЦК України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом без дотримання вказаних вимог самостійно визначив недоліки у виконаних роботах і самостійно їх усунув.
За таких обставин, відповідач за первісним позовом повинен довести, що у виконаних позивачем роботах дійсно були недоліки та довести вартість робіт для усунення цих недоліків, що може бути предметом іншого судового дослідження.
Оскільки відповідач за первісним позовом відмовився від участі у складанні акту прийняття робіт, та у зв’язку з тим, що останнім не подано доказів виконання позивачем робіт неякісно, а також враховуючи, що між сторонами відсутній спір про обсяги робіт, виконаних позивачем на підставі договору № 32/2005/к від 20.04.2005, суди обґрунтовано задовольнили позов.
Разом з тим, оскаржувані у касаційному порядку рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів, не позбавляють ЗАТ “МЖК-БУД” в установленому законом порядку довести свої вимоги щодо якості виконаних підрядних робіт.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.04.2006 у справі № 32/8-06 господарського суду Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ “МЖК-БУД” - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді Л.Ковтонюк
О.Кот