П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
22 грудня 2010 року Справа № 2-а-5093/10
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Лебеденко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 2 групи інвалідності, посилався на ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Просив визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача провести виплату недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
До судового засідання позивач не з’явився, просив розглядати справу за його відсутністю. (а.с. 2).
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. (а.с. 16). Згідно заперечень, просили відмовити в задоволенні позовних вимог. (а.с. 9).
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 2 групи інвалідності, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, довідкою МСЕК (а.с. 4, 5).
Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З довідки відповідача вбачається, що позивачу була нарахована щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 120 грн., але не виплачена через відсутність фінансування. (а.с. 6).
Так, дійсно право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлений законом розмір допомоги (п’ять мінімальних заробітних плат для інвалідів ІІ групи та чотири мінімальних заробітних плати для інвалідів ІІІ групи) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.
Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст. 113 ч. 3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.
У відповідності із ст. 9 КАСУ в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, відповідно до положень абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХII від 8.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 групи виплачується – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, а інвалідам 3 групи – у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати інвалідам.
Таким чином, право позивача на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.1 ст. 17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Тобто, при виплаті спірної допомоги Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі ст. 94 КАС України суд вважає можливим віднести судові витрати за рахунок держави, оскільки УПФУ є бюджетною організацією.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 19, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради (рр 35212019001512, КПКВ – 2501250, КЕКВ – 1341) за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на момент виплати.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м.Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення.У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .
Суддя /підпис/ С.В. Лебеденко
З оригіналом згідно
Суддя: Секретар: