Справа № 2-114/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

      28 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

 головуючого – судді Срокіної І.І.,  

за участю секретаря – Скрипка О.С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до АК «Харківобленерго», Холодногірського РОЕ про визнання незаконним відключення від електромережі, зобов»язання підключити до електромережі, встановлення пільгового тарифу, стягнення недовідпущеної електроенергії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про зобов»язання застосувати та встановити пільговий тариф та проведення перерахунку, внесення змін до договору,-

встановив:

          У листопаді 2006 року позивачі звернулися до  суду із  позовом  до АК «Харківобленерго» та  Холодногірського РВЕ   про оскарження дій.

В обґрунтування позовних  вимог  вказували, що   позивачі проживають разом із донькою ОСОБА_1 – ОСОБА_3 у квртирі  АДРЕСА_1 у м. Харкові. Квартира мала пічне газове опалення.  Восени 2005 року вони оформили замовлення на підприємстві «Меркурій плюс» на  виготовлення проектної документації та техумов щодо  монтажу стаціонарних настінних автоматичних  апаратів електроопалення. Холодногірським РВЕ видані техумови і підписано з  позивачкою  договір на поставку електроенергії. Оскільки ОСОБА_2 має пільги по сплаті комунальних послуг, як  учасник бойових дій у ДРА, вважають, що  вони розповсюджуються на усю їх родину і проводили  згідно з цим оплату за електроенергію яку споживали.    

У   березні 2006 року їм надійшло  попередження   про    необхідність сплатити борг.

03.05 2006 року   постачання електроенергії до їх  житла було  припинено. Вважають відключення незаконним.

Просили суд визнати відключення  03.05.2006 року електропостачання  їх  квартири   АДРЕСА_1. Зобов,язати відповідачів застосувати до  їх  родини   пільговий тариф 95 кВтгод в місяць на     освітлення, 125 кВтгод на електроплиту та 28   кВтгод на 1 кв.м.  площі, що опалюється в опалювальний період із розрахунку 21 м кв. на кожного члена родин из 03.11.2005 року.

В процесі розгляду справи позивачі неодноразово  змінювали  та уточнювали позовні вимоги ,   оскільки знову  23.01. та 01.02.2008 року   їх квартира була відключена від мережі   електропостачання, в  остаточній редакції  просили суд  визнати незаконними відключення їх  квартири від електромережі, зобов»язати  відповідача підключити квартиру до електромережі, встановити пільговий тариф, стягнути  недовідпущену електроенергію, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду,   зобов»язати застосувати та встановити пільговий тариф та провести перерахунок, внести  зміни до договору, зобов,язавши  відповідача поставляти їм електроенергію   потужністю15 кВт  .                                                                                                                                                                                                                                                                                                

У судовому засіданні  ОСОБА_2   позовні вимоги підтримав у повному обсязі  та пояснив, що з моменту  його вселення  в квартиру  АДРЕСА_1 у м. Харкові   у будинку були  складені печі, опалення проводилося вугіллям та дровами.  За його  зверненням   ПП ОСОБА_4 провів монтаж обладнання і електромережі у спірній квартирі і  27.10.2005 р.  їм    видані техумови. 03.11.2005 р. спеціалістом РОЕ перевірена безпека встановленого обладнання, перенос щитка лічильника та підписано договір поставки електроенергії. В березні 2006 р  їм зауважено на те,   що у договорі поставка 1,3 кВт., а  вони споживають більше. У зв»язку з цим   позивач   направив лист від 31.03.2006 р. про збільшення  потужності до 15 кВт. З моменту  підписання договору  жодного порушення правил постачання електроенергії ними не допущено.    

03.05.2006 р.   вирізано  10 метрів  дротів та відключена електроенергія, а в дверях  їм залишено  повідомлення про те, що відключення здійснено на підставі наявності заборгованості. Незважаючи на те що оплата була проведена згідно з роз»ясненнями відповідача про наявність пільги в 75 %  і квитанцією № 60 від 21.04.2006 р. проведено  проплату у розмірі    245,39 грн.   З 03.05.2006 р. по 13.10.2006 р. електроенергія була відключена.   01.02.2008 р.  електроенергію від квартири знову було відключено   без  попереднього повідомлення, завідомо знаючи, що в квартирі електроопалення, а на вулиці  температура – 26 градусів , у зв»язку з чим ОСОБА_1 захворіла та пролежала в лікарні 22 дні.  Підключення було проведено 19.03.2008 р. Вважає, що   усі відключення, які проводилися відповідачем проводилися незаконно,оскільки заборгованості перед відповідачем у  його родини немає. Безпідставно при нарахуванні пільг не враховується як член родини, що  має пільги дитина  ОСОБА_1 яка  проживає разом із ними. Вважає, що оскільки ОСОБА_1  договір  з відповідачем було  укладено, а відключивши  квартиру від мережі енергопостачання   відповідач порушив умови договору  то  він повинен   відшкодовувати  електроенергію в натурі і просить про це суд. Оскільки  він займається підприємницькою діяльністю, то відключенням квартири від мережі енергопостачання він був позбавлений можливості займатися цією  діяльністю , не відбулися угоди  і він поніс витрати,  які , як він  вважає, повинен відшкодувати йому  відповідач

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та  надала пояснення з приводу  обставин відключення електроенергії аналогічні вищевикладеним позивачем ОСОБА_2 Вважає відключення незаконними, необґрунтованою  вважає і  відмову у   застосуванні до  їх родини пільгового тарифу. Оскільки  одне із відключень проводилося зимою  вона тяжко хворіла і у зв,язку із  цим просила відшкодувати матеріальну та моральну шкоду із   відповідача.

Представник позивачів підтримав  їх  вимоги   та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, та просила суд відмовити в задоволенні позову, вважає вимоги  необґрунтованими та такими,  що не підлягають задоволенню, пояснивши, щ о  АК «Харківобленерго» відомо, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій та на підставі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на 75-процентну знижку плати за користування комунальними послугами газом, електроенергією та іншими послугами та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання  

Середні межі споживання регулюються Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги, щодо їх оплати» від 01.08.1996 року № 879 із змінами і доповненнями,яка діяла в   період   спірних правовідносин.

Проте, спірне питання між АК «Харківобленерго» та позивачами регулюються не лише вказаними нормативними актами.

Згідно з положеннями п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (далі ПКЕЕН), споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Відповідно до абзацу 1 п. 4 ПКЕЕН, у договорі обов»язково зазначається величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у споживача струмоприймачів. При цьому загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену технічними умовами, чи технічними характеристиками електромережі споживача.

Положеннями п. 42 ПКЕЕН встановлено, що споживач електричної енергії зобов»язаний узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Відносини, що виникають під час приєднання нових електроустановок до електричних мереж (у тому числі індивідуальних електроопалювальних установ), регулюються Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж затверджених постановою НКРЕ від 14.12.2005 р. № 1137 (далі правила).  

Відповідно до пункту 1.7 цих Правил, приєднання електроустановки передбачає, зокрема, визначення замовником проектної організації, яка розроблятиме на договірних умовах із замовником відповідну проектну документацію подання замовником власнику мереж заяви про приєднання його електроустановки до електричної мережі, документів, необхідних для видачі технічних умов приєднання, та оплата замовником вартості видачі технічних умов приєднання, розроблення й узгодження замовником (або проектною організацією на договірних умовах із замовником) проектної документації для об’єктів будівництва, реконструкції або модернізації.  

Технічні умови приєднання видаються власником електричних мереж у разі приєднання нової електроустановки, збільшення електричної потужності електроустановки внаслідок реконструкції чи модернізації, зміни вимог замовника до надійності електрозабезпечення електроустановки (абзац 1 пункту 2.1 Правил).

При цьому технічні умови видаються на інженерне забезпечення об’єкта архітектури (житлового будинку) в цілому, а не на окрему квартиру чи помешкання.

При видачі технічних умов постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має керуватися Порядком надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року № 2328 (далі-Порядок), та розділом 2 Правил.

Згідно з пунктом 17 Порядку технічні умови - це комплекс умов та вимог інженерного забезпечення об’єкта архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло -, енерго -, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливих умов.

Об’єктом архітектурної діяльності ( об’єктом архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів (стаття 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Крім того, пунктом 1.4 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого Постановою НКРЕ від 10.03.1999 року № 309 (із змінами та доповненнями, у тому числі Постановою НКРЕ від 20.07.2006 року № 926) (далі-Порядок), передбачено, що відпуск електроенергії населенню, яке проживає в житлових будинках (у тому числі житлових будинках готельного типу та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі у сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,6 коп.за 1 кВт год.( без ПДВ).

Вказана правова позиція повністю підтверджена листом Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.09.2007 року № 5524/09/17-07.

Жодна вимога вищевказаних нормативних актів позивачам виконана не була. Відповідно, електроопалювальні установки встановлені  без дотримання цього  порядку  тому позивачі повинні в повному обсязі сплачувати за спожиту електричну енергію.

Не погодилася з доводами  позивачів  щодо  неправомірність припинення постачання електричної енергії,оскільки згідно ст..3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, поставкою та використанням енергії, регулюються цим законом та іншими нормативно-правовими актами, «Правилами користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою Кабінетів Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р. (далі – Правила), та «Правилами користування електричною енергією», затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 02.08.1996 р. № 417/1442. Дані нормативні акти, в яких  визначені права, обов»язки та відповідальність сторін, обов»язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електричної енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» енергія -  електрична чи теплова енергія, що виробляється на об»єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеної для купівлі – продажу.

За адресою позивачів утворилась заборгованість в розмірі 1238 грн. 16 коп. Попередження про відключення було направлено позивачам замовленим листом із зворотнім повідомленням про вручення та отримано позивачами 31.03.2006 р.  

На підставі п. 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Після отримання попередження споживач суму заборгованості не сплатив та на підставі п. 27 Правил 03.05.2006 р. постачання електричної енергії було припинено.

Після 03.05.2006 р. дійсно споживач письмово та усно звертався до АК «Харківобленерго» та його підрозділів. На свої звернення споживач отримував обґрунтовані та повні відповіді з посиланням на відповідні нормативні акти та роз»яснення щодо природи утворення суми заборгованості, способи вирішення спірного питання та приведення у відповідність встановлення електричного опалення. Проте, споживач до АК «Харківобленерго» для узгодження питання щодо встановлення електричного опалення у відповідності з діючими вимогами законодавства України та збільшення договірної потужності так і не звернувся до цього моменту. Навпаки неодноразово, самовільно підключався до мереж АК «Харківобленерго».

Фіксування факту самовільного підключення до мереж АК «Харківобленерго» проводилось працівниками АК «Харківобленерго», після чого також проводилось припинення постачання електричної енергії. Посилання позивачів на той факт, що припинення постачання електричної енергії відбувалось з порушенням вимог Правил є безпідставним оскільки чинними Правилами не передбачено направлення споживачу попередження при повторному припиненні постачання електричної енергії.  

13.10.2006 року АК «Харківобленерго», йдучи на зустріч, поновило постачання електричної енергії за адресою позивачів, та  роз,яснивши  споживачу, що на підставі п. 28 Правил у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.

Проте, споживач не скористався свої правом укладання додаткової угода про погашення суми заборгованості в розстрочку, також не звернувся  АК «Харківобленерго» для узгодження питання щодо встановлення електричного опалення у відповідності з діючими вимогами законодавства України та збільшення договірної потужності.

У зв,язку із тим, що  справа розглядається в судовому порядку та в зв’язку зі зверненням позивача до АК «Харківобленерго» з заявою, в якій вони зазначають, що у разі прийняття рішення на користь АК «Харківобленерго» ними буде повністю сплачена сума заборгованості АК «Харківобленерго» постачання електричної енергії за адресою позивачів поновлено.

Дії АК «Харківобленерго» є правомірними та не порушують вимог діючого законодавства, в зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди є незаконними та необґрунтованими.

Позивач повинен довести суду наявність моральної шкоди та факти порушення його законних прав і тільки тоді у відповідача виникає зобов’язання по його відшкодуванню.

Згідно з п.п.5,8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «про судову практику по справам про стягнення моральної (немайнової) шкоди» суд повинен з’ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, при яких обставинах та якими діями вони заподіяні, ступінь провини. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суду необхідно враховувати в кожному конкретному випадку ступень провини відповідача та інші обставини. Крім того, необхідно враховувати характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін в життєвих та виробничих відносинах позивача.  

Суд, вислухавши пояснення позивачів, їх  представника та представника відповідача,  дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно  відмовити.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим кодексом, звернутися  до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювани х прав, свобод чи інтересів.

Згідно з  ч.1 ст. 60   ЦПК України  кожна сторона зобов,язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень.

Як встановлено  у судовому засіданні позивачі родиною у складі 3-х чоловік мешкають за адресою АДРЕСА_1 і є користувачами послуг які надає відповідач. Договір про користування електричною енергією укладений  між АК «Харківобленерго» та ОСОБА_1  03.11.2005 р. Сторони цієї обставини  у судовому засіданні не оспорювали.  У  вересні –жовтні 2005 року  позивачі  провели  монтаж обладнання і електромереж у спірній квартирі.

03.05.2006, 23.01.2008 та   01.02.2008 року  квартира позивачів   відключалася  від мережі електропостачання.

Згідно  зі ст. 3 ЗУ «Про електроенергетику» відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, поставкою та використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, «Правилами користування електричною енергією для населення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року (далі-Правила ). Даними нормативними актами передбачені обов’язки та відповідальність сторін, обов’язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електричної енергії.

 Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про електроенергетику» енергія – електрична чи теплова енергія, що виробляється на об’єктах    електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно з положеннями п.3  «Правил користування електричною енергією для населення» споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на 3 роки. Відповідно до абз.  1 п.4  зазначених Правил у договорі обов’язково зазначається величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у споживача струмоприймачів. При цьому загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену технічними умовами чи технічними характеристиками електромережі споживача.  

   Договірна потужність згідно п. 1 Договору, укладеного  сторонами складає  -1.3 кВт.  Технічних умов  щодо  збільшення потужності наявних у позивачів струмоприймачів, отриманих    у встановленому законом порядком,  ними  відповідачу  надано не було. Посилання  позивачів на той факт, що вони отримали   технічні умови   27.10.2005 р. ( а.с. 122,) є безпідставними і суд не приймає їх до  уваги, оскільки вони надавалися для встановлення та перенесення електролічильника побутового,що також підтверджується актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку від 20.01.2010 р. ( а.с. 289), а не струмоприймачів,  тому позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснювати поставку електроенергії потужністю 15 кВт є необґрунтованими і  у їх задоволенні суд відмовляє.  

  Окрім того, за адресою позивачів  на час відключення енергопостачання утворилась заборгованість в розмірі 1238 грн. 16коп. Попередження про відключення було направлено позивачам  листом із замовленням із зворотнім повідомленням про вручення та отримано позивачами 31.03.2006р.

 На підставі п.27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі не сплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Після отримання попередження споживач у зазначений термін суму заборгованості не сплатив та на підставі п.27 Правил 03.05.2006р. постачання електричної енергії було припинено. І  в цій частині  дії  відповідача відповідають вимогам закону і підстав для визнання їх  протиправними судом не встановлено.    

У відповідності до п.42 зазначених Правил  споживач зобов,язаний узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення  споживання  електричної потужності. Для чого необхідно отримати технічні умови у власника електромереж  та  узгодити з АК «Харківобленерго».  

Згідно п  44.Правил із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 11.01.2006 р. N 4 у разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії, а також згідно  п.19 Договору,  у разі тимчасового припинення електропостачання з вини Енергопостачальника - у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії.  

 Оскільки дії  кампанії   щодо відключення енергопостачання  судом протиправними  не визнані бо    вини компанії в цьому не  встановлено,  у суда   відсутні підстави  для  покладення на нього зобов,язань     про відшкодування недовідпущеної електроенергії.

 Крім того, пунктом 1.4 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.1999р. №309 (із змінами та доповненнями, які діяли на момент пред’явлення позовної заяви, у тому числі постановою НКРЕ від 20.07.2006р. №926) (далі-Порядок), передбачено, що відпуск електроенергії населенню проводиться за тарифом 20,3 коп. за 1 кВт. год. За вказаним тарифом оплачується електоренергія, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках; для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач; освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів.  

 П. 1.4 Порядку встановлено, що відпуск електроенергії населенню, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками ( у тому числі у сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,6 коп.за 1 кВт.год. На житлові будинки, які обладнані кухонними електроплитами, електроопалювальними установками з порушенням установленого порядку, тариф у розмірі 15,6 коп. за 1 кВт.год. не поширюється.  Судом встановлено, що домоволодіння у якому мешкають позивачі  в установленому законом порядку  електроплитами не обладнано, оскільки позивачі не надали суду доказів того, що  переобладнання їх квартири проведено  за згодою і з дозволу відповідача, підстав для застосування зазначених тарифів у відповідача не було.

Не встановлено також і підстав для задоволення вимог  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  про стягнення на їх користь матеріальної  та  моральної шкоди. Суд вважає їх  необґрунтованими і такими , що не підлягають задоволенню, оскільки,  окрім того, що вини відповідачів щодо відключення  квартири  позивачів від мережі електропостачання  судом не встановлено, суду також не надано доказів, що внаслідок протиправних дій відповідача погіршився стан   здоров,я ОСОБА_1  і що   угоди які укладалися  ОСОБА_2  як підприємцем не відбулися  саме з  причин пов,язаних із відключення  квартири від мережі електропостачання.  

До того ж судовим розглядом встановлено, що позивач  ОСОБА_1 повторно    уклала договір на постачання електроенергії  з АК «Харківобленерго».  

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.  10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, 1167 ЦК України «Правилами користування електричною енергією для населення», ЗУ «Про електроенергетику «,суд,-

ВИРІШИВ:

           ОСОБА_1, ОСОБА_2 у задоволенні позову до АК «Харківобленерго», Холодногірського РОЕ про визнання незаконним відключення від електромережі, зобов»язання підключити до електромережі, встановлення пільгового тарифу, стягнення недовідпущеної електроенергії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про зобов»язання застосувати та встановити пільговий тариф та проведення перерахунку, внесення змін до договору – відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного  суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня   отримання повного тексту рішення суду.

               Суддя                                                             Срокіна І.І.