Справа № 2-9055/10

ЛУЦЬКИЙ   МІСЬКРАЙОННИЙ   СУД   ВОЛИНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

2010 року грудня 16 дня                                                                                місто Луцьк

 Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Іщук Л.П.,

при секретарі – Козак С.А.,

з участю представника позивача – Клец Т.А.,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

      в с т а н о в и в :      

 ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк звернулось з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Свій позов мотивує тим, що 28.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (назву якого змінено на публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за №262/08-БС/КД, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 13000 гривень терміном до 28.02.2011 року зі сплатою 24 % річних. Зазначає, що свої зобов’язання перед позичальником виконав повністю, ОСОБА_2 кредитні кошти використала в повному об’ємі, але своїх зобов’язань по кредитному договору не виконала і не здійснює погашення кредиту.

Відповідно до розрахунку у ОСОБА_2 перед ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк станом на 28.09.2010 року виникла заборгованість в розмірі 15823,59 гривні з яких: 10726,01 грн. – сума кредиту, 3216,64 грн. – заборгованість по відсотках, 1880,94 грн. – заборгованість за пропуск платежів, яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15723,59 грн. Суду пояснила, що ОСОБА_2 кредитні кошти використала в повному об’ємі, але зобов’язання по сплаті нарахованих процентів за користування кредитними коштами не виконує.  

Відповідач в судовому засіданні позов визнала. Суду пояснила, що дійсно брала кредит, але у зв’язку з матеріальними труднощами не змогла вчасно повернути, суму заборгованості не оспорює.  

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2008 року між відкрити акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за №262/08-БС/КД (а.с. 6-12), відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 13000 гривень терміном до 28.02.2011 року зі сплатою 24 % річних. Кредитні кошти, надані ОСОБА_2, були використані нею в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 3.3.3., 3.2.6. кредитного договору позичальник зобов’язаний щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними п. 2.5.1. договору. Не пізніше визначеного п. 1.3. договору терміну, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитним коштами, а також на вимогу банку сплатити можливу неустойку (штраф/пеню). Банк зобов’язаний вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором.

З пояснень представника позивача, розрахунку заборгованості (а.с. 5), матеріалів справи встановлено, що позичальник своїх зобов’язань за кредитним договором не виконує, чергових погашень частини кредиту та процентів, у встановлений в графіку термін не вносить.  

Заборгованість відповідача перед позивачем згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи становить 15723,59 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову.  

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача 15723,59 грн. кредитної заборгованості. Також слід стягнути судові витрати в розмірі 278,24 грн., які складаються з судового збору (158,24 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (120 грн.).

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 536, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

 в и р і ш и в :

 Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк 15723 (п’ятнадцять тисяч сімсот двадцять три) гривні 59 коп. кредитної заборгованості та 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 24 коп. судових витрат.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Суддя                                                            Л.П. Іщук