Справа № 22а-236/2007 Головуючий у 1 інст. - Зарічна Л.А.
Доповідач - Литвиненко І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді: ПОЗІГУНА МЛ.
суддів: ЛИТВИНЕНКО І.В., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: Гавриленко Ю.В.
з участю: Представника позивача ОСОБА_2.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області на постанову Прилуцького міськрайонного суду від 20 лютого 2007 року по справі за адміністративним позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду в м. Прилуках про визнання неправомірними дій в частині зупинення виплати пенсії -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області просить скасувати постанову як таку, що прийнята без врахування діючих нормативних актів.
Оскаржуваною постановою визнано дії Управління пенсійного фонду в м. Прилуках в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_1. незаконними та зобов'язано Управління ПФ в м. Прилуках припинити неправомірні дії і здійснювати виплати пенсії ОСОБА_1. з дня припинення, врахувавши його спеціальний стаж роботи у період із 01.06.1997 р. по 30.04.2002 року на посаді інструктора праці Валківської психіатричної лікарні.
Управління пенсійного фонду в м. Прилуках в апеляційній скарзі посилається на те, що суд помилково визначився, що наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23 жовтня 1991 року № 146, яким посада інструктора з праці не передбачалась, є застарілим, про що свідчать зміни які вносились до нього наказами Міністерства охорони здоров'я № 39 від 01.02.2001 р та № 25 від 19.01.2004 р.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу не визнав. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
1
2
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_1. після закінчення Прилуцького медичного училища 09.04.1992 р. був зарахований на посаду медсестри Валківської психіатричної лікарні, а з 01.06.1997 р. був переведений на посаду інструктора з праці, де працював до травня 2002 року. 01.05.2002р. знову був переведений на посаду медсестри, де працював до 05.12.2005р., звідки звільнився у зв'язку із виходом на пенсію.
Суд першої інстанції вірно виходив із того, що відповідно до ст. 51, 60 Закону України „Про пенсійне забезпечення" робота у психіатричних закладах охорони здоров'я на посадах середнього медичного персоналу зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 33 від 23.04.2000 року (з наступними змінами) до середнього медичного персоналу відноситься посада інструктора з праці, а тому виходячи із записів в трудовій книжці позивача ОСОБА_1. він має стаж роботи, що дає йому право на пенсію.
Апеляційний суд не може взяти до уваги Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 146 від 23.10.1991 р., на якому наголошує апелянт, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки він регулює порядок проведення атестації середніх медичних працівників, а не визначає які посади медичних працівників входять до списку на пільгові умови призначення пенсії, про що мотивовано відзначив суд першої інстанції в своїй постанові.
За таких обставин, суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами докази, перевірив доводи сторін, правильно встановив фактичні обставини справи, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що в межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки -залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду від 20 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності законної сили з дня складання її в повному обсязі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.