Справа № 2-284/2007р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді - Реутової В.І.

при секретарі           - Кобець О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій зазначає, що між ЗАТ "ПроКредит Банк" та громадянином ОСОБА_1 17 січня 2006 року було укладено кредитний договір НОМЕР_1, згідно з умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13000 гривень на строк користування 18 місяців, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути наданий йому кредит, сплатити відсотки в розмірі 29 % річних в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплатити відсотки, який є невід'ємною частиною кредитного договору. Позивач свої обов'язки перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконав в повному обсязі. Разом з тим, платежі в погашення кредиту та сплату відсотків за його користування, в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та п.п. 1.1., 2.1. кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 здійснювалися з порушенням графіку, що призвело до створення простроченої заборгованості відповідача перед позивачем. Заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем згідно з розрахунком на 03.10.2006 року складає 9205,54 гривень, а саме: заборгованість за кредитом - 8594,01 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками 311,53 гривень, штрафні санкції - 300 гривень. На забезпечення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, 17 січня 2006 року між позивачем та громадянином ОСОБА_2 укладено договір поруки НОМЕР_1-ДП, згідно якого відповідач ОСОБА_2 протягом трьох банківських днів з дня одержання повідомлення від позивача про порушення відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, зобов'язується погасити суму заборгованості по кредитному договору. Згідно умов кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків по ньому згідно графіка більш ніж 3 банківських днів, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, позивач набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним, а відповідач зобов'язується достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом п'яти банківських днів з дня відправлення позивачем письмової вимоги про дострокове погашення. 23.09.2006 року, а згодом 29.09.2006 року позивачем були вручені відповідачам вимоги про дострокове погашення кредиту та інших нарахувань за ним, однак відповідачами ці вимоги не були виконані, що є порушенням кредитного договору. Тому, просить суд постановити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на користь ЗАТ "ПроКредит Банк" заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 17.01.2006 року в сумі 9205,54 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив викладені обставини та просив позов задовольнити.

2

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Суд розглядає справу в порядку ст. 224 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на те, що договір поруки він підписав в силу своєї юридичної необізнаності, ОСОБА_1 навмисно ввів його в оману, стверджуючи, що це лише формальність, яка для нього не буде мати ніяких наслідків. Ніяких грошей ОСОБА_2 не отримував.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступклх підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно між ЗАТ "ПроКредит Банк" та відповідачем ОСОБА_1 17 січня 2006 року було укладено кредитний договір НОМЕР_1, згідно з умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) в сумі 13000 гривень строком на 18 місяців, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 29% річних в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Однак, платежі в погашення кредиту та сплату відсотків за його користування в порушення ст. 526 ЦК України та п.п. 1.1., 2.1. кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 здійснювалися з порушенням графіку, що призвело до створення простроченої заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем. Заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем згідно з розрахунком на 03.10.2006 року складає 9205 гривень 54 копійки, а саме: заборгованість за кредитом - 8594,01 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками 311, 53 гривень, штрафні санкції - 300 гривень.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 2.2. кредитного договору НОМЕР_1 від 17.01.2006 року у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 відсотка, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов договору, буде меншою 15 гривень за кожен день прострочення, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15 гривень за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На забезпечення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, 17 січня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки НОМЕР_1-ДП, згідно якого відповідач ОСОБА_2 протягом трьох банківських днів з дня одержання повідомлення від позивача про порушення відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом,

з

зобов'язується погасити суму заборгованості по кредитному договору (п. 1.2. договору поруки).

23.09.2006 року, а згодом 29.09.2006 року позивачем були вручені відповідачам вимоги про дострокове погашення кредиту та інших нарахувань за ним, однак відповідачами ці вимоги не були виконані, що є порушенням кредитного договору, а також ст.ст. 526, 530, 1054, 1050 ЦК України.

При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не мав наміру укладати договір поруки, ніяких грошей він не отримував. ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням підписати договір поруки, завіривши що цей договір не матиме для ОСОБА_2 ніяких наслідків, що це лише формальність для того, щоб ОСОБА_1 міг отримати кошти в кредит, які він сам сплачуватиме згідно з умовами кредитного договору. Тобто ОСОБА_2 на момент підписання договору поруки був введений ОСОБА_1 в оману, він не знав про намір останнього щодо неповернення грошей, отриманих ним за кредитним договором. Все це дає підстави вважати, що ОСОБА_2 уклав договір поруки під впливом оману, що виключає можливість виконання ним солідарного обов'язку боржника.

Тому, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "ПроКредит Банк" суму заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 17.01.2006 року з урахуванням нарахованих відсотків і штрафних санкцій в сумі 9205,54 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 92,05 гривень і витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 230, 526, 530, 554,1048,1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ЗАТ "ПроКредит Банк" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "ПроКредит Банк":

·        суму заборгованості за кредитом в розмірі 8594 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) гривень 01 копійки,

·        суму  заборгованості   за  нарахованими  відсотками  в  розмірі   311   (триста одинадцять) гривень 53 копійок,

·        штрафні санкції в розмірі 300 (триста) гривень,

·        витрати по сплаті судового збору в сумі 92 (дев'яносто дві) гривень 05 копійок,

·        витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано, а також, якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: