Справа № 2-3217/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          23 грудня  2010 р.                                                                                                  м. Євпаторія

Євпаторійській  міський  суд  Автономної  Республіки  Крим  в  складі:

головуючого  судді                   Ружицької Т.В.

при  секретарі                            Авдєєнко К.С.

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Євпаторії цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” про визнання кредитного договору від 21 грудня 2007 року, договору іпотеки від 21 грудня 2007 року – недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” (надалі БАНК) про визнання кредитного договору від 21 грудня 2007 року, договору іпотеки від 21 грудня 2007 року – недійсними.

Свої вимоги мотивує тим, що 21.12.2007 р. між нею та ПАТ АБ „Укргазбанк” було укладено кредитний договір № 2203-09-7 /USD. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту, запропонованим Банком. Відповідно до п.п. 1.1 кредитного договору Банк зобов’язався надати позивачці (позичальнику) кредитні кошти у розмірі 55 000 доларів США, терміном погашення по 18 грудня 2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом – 12,9 % річних. Валютою зобов’язання – є долар США.

Вважає несправедливими умови кредитного договору, в частині надання кредиту в доларах США, оскільки грошовою одиницею України –є гривня. Крім того, укладення договору у доларах погіршує становище позичальника та є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України Банк покладає на позичальника. Умови договору є несправедливими, мається істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків. Вважає, що кредитний договір, в цілому, на вимогу споживача має бути визнаний недійсним.  

В забезпечення виконання Позивачем обов’язків за Договором був укладений договір іпотеки № 14.10053/1 від 21 грудня 2007 року. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність право чину щодо його забезпечення.              

Просить суд, визнати кредитний договір від 21 грудня 2007 року та договір іпотеки від 21.12.2007 року – недійсними.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, дали пояснення аналогічні викладеним у позові, просили позов задовольнити у повному об’ємі.            

Представник відповідача - ПАТ АБ „Укргазбанк” позовні вимоги не визнав, дав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.        

Суд, заслухавши пояснення позивача, його передставника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.              

Судом встановлено, що 21.12.2007 р. між ОСОБА_1 та ПАТ АБ „Укргазбанк” було укладено кредитний договір № 2203-09-7 /USD, згідно якого позивачка отримала  кредитні кошти у розмірі 55 000 доларів США, терміном погашення до 18 грудня 2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом – 12,9 % річних. Валютою зобов’язання – є долар США (а.с.43-45) та був укладений також договір іпотеки (а.с.54-57).  

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.  

Згідно ст.5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій.

Пунктом 2.3 постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001 р., передбачено, що за наявності банківської ліцензії та умови отримання письмового дозволу НБУ, банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, до яких належить також іноземна валюта.  

Чинне валютне законодавство України надає банкам, які мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл, здійснювати валютні операції, у тому числі, видавати кредити в іноземній валюті.  

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач мав відповідні ліцензії та дозволи на здійснення валютних операцій (а.с.125-127). Тому, посилання відповідача на недійсність договору з тих підстав, що кредит наданий позивачці в іноземній валюті – є безпідставними.  

Пункт 3, ч.1, ст.3 ЦК України регламентує свободу договору, можливість укладати договори та визначати їх зміст на власний розсуд, відповідно до досягнутих з контрагентом умов.  

Відповідно до ч.1, ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно до ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що 05.12.2007 р., до укладання спірного договору, позивачка власноруч заповнила та підписала заяву позичальника – фізичної особи на отримання кредиту в іноземній валюті (а.с.128). Відповідач, отримавши пропозицію від позивачки, уклав з нею кредитний договір, надав їй кошти в іноземній валюті, готівкою, тобто виконав свої обов’язки, відповідно умов договору.   Відповідачка декілька місяців належним чином також виконувала умови договору, про що свідчать квитанції про погашення кредиту (а.с.61-117).

Посилання позивачки на понесені нею збитки та погіршення її фінансового стану з вини відповідача, який поклав на неї ризик знецінення національної валюти, суд вважає, необґрунтованими та безпідставними. Оскільки, на момент укладення спірного договору, коливання курсу долара вже відбувався, в діючих ринкових умовах, приклад тому є те, що курс долара з 28.11.1998р. по 28.11.2008 р. змінився більш ніж на половину - це є загальновідомим фактом. Офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно та міститься в офіційних та масових інформаційних засобах. Крім того, діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти -  гривні.

Відповідно до ст.36 Закону України „ Про Національний банк України”, офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Суду, належних доказів, у розумінні ст.ст. 57-59 ЦПК України, в обґрунтування вимог про визнання кредитного договору недійсним, позивачем не надано.

Згідно до приписів ч.2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання спричиняє недійсність право чину щодо його забезпечення.

Оскільки, відсутні правові підстави для визнання недійсності кредитного договору, то відповідно, відсутні підстави для визнання договору іпотеки – недійсним.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні  вимоги не підлягають задоволенню в повному об’ємі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 533, 548, 626, 638 ЦПК України; ст.47 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ст.36 Закону України „ Про Національний банк України”, ст.5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” ;  ст.ст. 10,11, 57-60,88, 209, 212, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України    суд,

ВИРІШИВ:  

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” про визнання кредитного договору від 21 грудня 2007 року, договору іпотеки від 21 грудня 2007 року  недійсними, - відмовити.    

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі – 8,50 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі. Але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

СУДДЯ                                    Т.В. РУЖИЦЬКА