Справа № 2-а-902/10                        

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 12 листопада 2010 р.  Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

Головуючого - судді                                                                    Адамович Б.М.

при секретарі                                                                                Козак І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГМВС України у Львівській області  про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-  

  в с т а н о в и в :  

       Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ  ГУМВС України у Львівській області про  скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовну вимогу мотивував тим, що постановою серії ВС № 176013 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 24.07.2010 року о 09 год. 25 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_2, в м. Львів, по вул. Григоренка був зупинений інспектором ДПС, який оформив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП, згідно якої він не надав переваги в русі пішоходам на пішохідному переході. Однак, постанову і застосування стягнення інспектором вважає незаконними і такими, що суперечать закону, адже він ніяких перешкод в русі пішоходам не чинив, так як, останні на момент проїзду ним пішохідного переходу, знаходились на тротуарі,  переходити дорогу не мали наміру.  Таким чином, звинувачення його у  ненаданні  переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних  переходах є безпідставними, а викладене в постанові надуманим. Крім того, відсутні будь-які  докази фото-, відеофіксації вчиненого правопорушення, за даним протоколом та постановою неможливо визначити наявність його вини. Протокол суперечить вимогам закону в частині суті адміністративного правопорушення та вказаних свідків у протоколі (які взагалі не зазначені в протоколі).

Вважає, що постанова є безпідставною, не базується на доказах, зазначене правопорушення не відповідає обставинам справи, а постанова не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню. Він не порушував жодних правил дорожнього руху. Просить позов задоволити, поновивши йому термін на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав зіслався на обставини викладені в фабулі позовної заяви. Просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був  повідомлений про час і місце розгляду справи, будь-яких заперечень  чи заяв не направив на адресу суду.  

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, судом розглянуто справу без участі відповідачів  - суб’єктів владних повноважень на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою серії ВС № 176013 від 24.07.2010 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності  за ст. 122 ч.1 КУпАП.  

Зі змісту постанови позивачу ставиться у вину те, що він 24.07.2010 року керуючи автобусом ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_2, в м. Львів, по вул. Григоренка не надав переваги в русі пішоходам на пішохідному переході.

Виходячи з пояснень позивача судом встановлено, що він ніяких порушень зі свого боку не допустив, пішоходам перешкоди в переході вулиці не чинив, так як пішоходи переходити пішохідний перехід не мали наміру, знаходились на тротуарі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

  Не зазначено осіб, які б були свідками правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1, а також відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем в судове засідання не надано суду  жодних переконливих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку оскарження постанови з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на оскарження постанови.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст., ст.251,280, 287,288,289,292,293 КУпАП, ст., ст. 6,9,10,11,69,70,71,86,159-163 КАС України, та на підставі ЗУ «Про міліцію», наказу МВС України від 13.11.2006р. № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби Державтоінспекції МВС України», розпорядження МВС України від 21.05.2009 р. № 466 № «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням фото- і кінозйомки, відеозапису», суд -

П О С Т А Н О В И В :  

       Позов задовольнити.  

Скасувати постанову серії ВС № 004702  від 24.07.2010 р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.      

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП – закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

  Суддя