Справа №2-а-435/2010року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області – Кріль М.Д., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області та зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії за статусом "діти війни",
В С Т А Н О В И В:
7 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом. В заяві послалася на те, що належить до соціальної категорії громадян за статусом "діти війни" та має право на соціальні пільги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон). В листопаді 2010 року звернулася з заявою до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про перерахування та виплату належної їй доплати до пенсії, яку отримує за віком відповідно до Закону. Листом від 01 грудня 2010 року відповідач відмовив у проведенні доплати до пенсії.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, позивачка просить суд поновити строк для звернення до суду, визнати бездіяльність УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області – протиправною, зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату недоплаченої їй як дитині війни щомісячної державної допомоги за період з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 592,80 грн.; з 01 січня по 31 грудня 2009 року в сумі 1313,40 грн. та з 01 січня по 30 листопада 2010 року в сумі 1785,10 грн. з подальшою виплатою державної допомоги.
16 грудня 2010 року відповідач надав суду заперечення проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Як свідчить пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_1, позивачка відноситься до соціальної категорії "діти війни" і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 року (далі Закон).
В силу ст.6 Закону "дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивачка відповідно до цього Закону має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30%. Але їй в цьому відмовлено за листом-відповіддю Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області.
Згідно ст.111 Закону України "Про бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-У дію ст. 6 Закону було зупинено на 2007 рік, а Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" розмір виплати зменшено до 10%. Однак за ст.46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України) громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22 Конституції України).
За рішеннями Конституційного Суду України, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів за правовідносинами внаслідок дій і положень статей законів, що визнані неконституційними, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та аналогічних положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", які означені виплати скоротили від загально визначеного розміру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст.55 Конституції України). Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відмовляючи позивачці у виплаті підвищення до пенсії та зменшення її розміру, відповідач порушив права ОСОБА_1, визначені Конституцією України та вказаним Законом.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи "Кечко проти України" зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Невиконання державою (в особі Пенсійного Фонду, на який покладено проведення виплат за аналогією з положеннями Закону України "Про бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року за №107-V1) своїх соціальних зобов'язань щодо окремих громадян ставить їх у не рівні умови, підриває принцип довіри особи до держави і закономірно призводить до порушення принципів соціальної справедливості у правовій державі. Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" безпідставно скасовано та зменшено відповідно обсяг соціальної пільги, виплата якої передбачена іншим чинним Законом України, а саме Законом України "Про соціальний захист дітей війни" і гарантована Конституцією України.
На підставі викладеного, вважаю необґрунтованими заперечення проти позову з боку відповідача, у тому числі і щодо законодавчого не врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком, що підлягає застосуванню для обчислення розміру доплати, порядку виплат та джерел фінансування.
Як вбачається з довідки архіваріуса Снігурівського районного суду позивачка вже зверталася до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, вищевказана справа направлена до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст.99 КАС України, - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину порушення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
В своєму запереченні УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області просить, крім іншого в позові відмовити з причини пропуску строку звернення до суду.
Так як позивачка не надала суду належних та допустимих доказів про те, що строк звернення до суду вона пропустила з поважної причини, то суд вважає, що відсутні підстави для його поновлення, а тому вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, але лише протягом шести місяців до подання позову, тобто з 07 червня 2010 року.
Керуючись ст.ст.122,138,158-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовільнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 07 червня по 07 грудня 2010 року, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 07 червня по 07 грудня 2010 року, включно, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 3 (три) грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова підлягає до негайного виконання.
Копію постанови направити сторонам.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом 10-ти днів з дня отримання її копії, через Снігурівський районний суд.
СУДДЯ