Справа № 1-257/2010
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді Ходак С.К.
при секретарі Климюк Ю.В.
з участю прокурора Заболотний А.Л.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу про обвинувачення
ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, освіта середня, не одружений, не працює, військовозобов»язаний, раніше не судимий
по ч.2 ст. 297 КК України
ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, українець, освіта середня, не одружений, не працює, військовозобов»язаний
по ч.2 ст. 297 КК України
ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та житель АДРЕСА_3, громадянин України, українець, не одружений, освіта 5 класів, не працює, раніше судимий 22 березня 2010 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 286 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим терміном на 1 рік
по ч.2 ст. 297 КК України
в с т а н о в и в:
19 квітня 2010 року в період з 15 по 22 годину гр. ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з території закритого для поховання кладовища, що розташоване між с. Сатиїв та с. Дядьковичі Дубенського району Рівненської області, таємно викрали сім частин металевої огорожі могил ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, чим вчинили наругу над місцем поховання рідних ОСОБА_11, та завдали останній майнової шкоди на суму 510 гривень, а також чотири частини металевої огорожі могил ОСОБА_12 та ОСОБА_13, чим вчинили наругу над місцем поховання родичів гр. ОСОБА_14 та завдали їй майнової шкоди на суму 170 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєному злочині визнав повністю, чистосердечно розкаявся та пояснив, що попередньо домовившись з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 19 квітня 2010 року в період з 15-21 годину з території закритого для поховання кладовища, що розташоване між с. Сатиїв та с. Дядьковичі Дубенського району Рівненської області, таємно викрали : сім частин металевої огорожі могил, а також чотири частини металевої огорожі могил. Аналогічні пояснення дали підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_14 показали, що в кінці квітня 2010 року виявили відсутність огорожі з могил їх родичів. До цього часу збитки їм не відшкодовано.
Крім повного визнання своєї вини, вина підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доведена повністю показами потерпілих та матеріалами кримінальної справи.
У відповідності до ст. 299 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім показань підсудних, потерпілих та огляду документів, які характеризують особу підсудних. При цьому суд переконався, що підсудні не заперечують проти дослідження інших доказів добровільно, підстав для сумніву в добровільності та істинності їх позиції немає. Підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд прийшов до висновку, що злочин мав місце і скоїли його ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Їх дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 297 КК України, як наруга над могилою, тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
При визначенні виду та міри покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує характер скоєного злочину, особи винних які розкаялись у скоєному злочині, характеризуються позитивно, позицію потерпілих, які просять суд не застосовувати сувору міру покарання, проте суд враховує, а тому вони можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства.
При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер скоєного злочину, особу винного який розкаявся у вчиненому злочині, позитивно характеризується по місцю проживання, позицію потерпілих, які просять суд не застосовувати сувору міру покарання, проте суд враховує і те, що підсудним ОСОБА_4 скоєно злочин під час іспитового терміну, а тому може бути виправлений лише в умовах ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 297 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання часткового приєднати покарання за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 22 березня 2010 року остаточно призначивши до відбування покарання у виді 3 (трьох) років 1 (один) місяць обмеження волі.
До вступу вироку в законну силу, залишити засудженому ОСОБА_4 запобіжний захід підписку про невиїзд.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними у скоєнні злочину передбаченого ст. 297 ч. 2 КК України та призначити їм покарання по 3 (три) роки обмеження волі кожному.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробовуванням. Встановити їм іспитовий строк 1 (один) рік кожному.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи протягом іспитового строку.
До вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази:
? кобилу рудої масті та дерев»яний віз на гумовому ходу, що знаходяться на зберіганні ОСОБА_15 – залишити у користуванні ОСОБА_15
На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя :