№2-а-420/10  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

03 грудня 2010 року         Млинівський районний суд Рівненської області  

в складі: головуючого судді   Одемчук Є.В.  

при секретарі   Шендера Є.В.  

за участю позивача:   ОСОБА_1  

Розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу за позовом ОСОБА_1 до Гаврилюка Бориса Васильовича ст. лт. міліції, інспектор АП роти ДПС ОДДЗ м. Житомир про скасування постанови серії АМ1 № 066782 по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи,-  

В С Т А Н О В И В :  

25 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Гаврилюка Бориса Васильовича ст. лт. міліції, інспектор АП роти ДПС ОДДЗ м. Житомир про скасування постанови серії АМ1 № 066782 по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи.  

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просить позов задоволити.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про день слухання справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб’єктом владних повноважень не перешкоджає розгляду справи та винесенню рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи 20 листопада 2010 року інспектор АП роти ДПС ОДДЗ ст. лт. міліції Гаврилюком Б.В. було винесено постанову серії АМ1 № 066782 по справі про адміністративне правопорушення про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 20 листопада 2010 року рухався по трасі Київ-Чоп в с. Березівка на автомобілі ОРЕЛЬ номер НОМЕР_1 зі швидкістю 75 км/год., чим перевищив швидкість на 25 км/год. Згідно з вище вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 гривень за порушення п.12,9 "б" ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації. Однак прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.  

Постанова не відповідає вимогам закону також з таких підстав. Прилад "ВИЗИР", яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, працюючи в патрульному режимі дає похибку. У відповідності до ст.ст. 10, 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів ОСОБА_1 надано не було. Розміри похибок вимірювань не повідомлено, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. Результат вимірювання знаходиться у межах похибок відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 30 км/год, а за таких умов наявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.  

Крім того, у постанові відсутні вказівки на те хто саме проводив фіксацію правопорушення технічним засобом. У відповідності до п. 13.2 " Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" (затверджено наказом МВС 27.03.2009р. № 111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності порушення ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників щодо проходження ними інструктажу та складання заліків. Відповідно до п. 12.2, 12.3 даної інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом.  

Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій в руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Також при пред'явлені технічного засобу «ВИЗИРА» не можливо було індетифікувати транспортний засіб, який перевищив нібито швидкість на даній ділянці траси.  

Так, при розгляді адміністративної справи згідно ст.280 КУпАП не було з’ясовано чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу. Не було взято до уваги те, що рухався із дотриманням усіх правил дорожнього руху.  

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівник міліції не прийняв будь-які доводи позивача, не перевірив їх; відповідно до ст.268 КУпАП права та обов’язки не роз’яснив.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Окрім копії постанови серії АМ1 № 066782 від 20.11.2010 року у суду немає інших доказів вини ОСОБА_1.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які послався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.  

При таких обставинах позов підлягає до задоволення, а постанова підлягає скасуванню.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 283, 284, 288 КУпАП, п. 2 ч.1 ст. 18, ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -  

            П О С Т А Н О В И В :  

Позов ОСОБА_1 до Гаврилюка Бориса Васильовича ст. лт. міліції, інспектор АП роти ДПС ОДДЗ м. Житомир про скасування постанови серії АМ1 № 066782 по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи задоволити.  

Постанову серія АМ1 № 066782 від 20.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором АП роти ДПС ОДДЗ м. Житомир ст. лт. міліції Гаврилюком Борисом Васильовичем визнати протиправною та скасувати.  

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.  

    С У Д Д Я:                                                                             Є.В. Одемчук  

  З оригіналом згідно  

Голова Млинівського райсуду                                                                  П.В. Феськов