Справа № 1-368/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  14 грудня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Улізко В.М., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Суми, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, працюючої директором Косівщинського будинку культури, одруженої, мешкаючої: АДРЕСА_1, не судимої

у скоєнні злочину, передбаченого  ст. 286 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_2  вч инила злочин за слідуючих обставин.

09.09.10 близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем «Пежо-206» д.н. НОМЕР_1,  рухаючись по автодорозі «Суми-Косівщина» зі сторони м. Суми в напрямку с. Косівщина, зневажила безпекою дорожнього руху,  не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечної швидкості руху, що призвело до  втрати контролю над автомобілем та виїзду на зустрічну смугу руху де скоїла наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який на велосипеді рухався в зустрічному напрямку прямо.

У результаті дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження: «Закритий осколковий перелом середньої третини лівого стегна», які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1680 від 14.10.10 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Керуючи автомобілем «Пежо-206» д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2 порушила вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою  КМ України від 10.10.01р. №1306, введених в дію з  1.01.02р.),  передбачених пунктами:

п.1.3 Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.  

Допущені ОСОБА_2 порушення пунктів 12.1 ПДР  України знаходяться в прямому  причинному зв’язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

Дії ОСОБА_2 по порушенню  ПДР України  умисні,  форма   вини  до наслідків, що наступили, є необережна (злочинна  самовпевненість).

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України визнала повністю  та суду пояснила, що 09.09.2010 в 20 год. 00 хв. вона, повертаючись додому керувала власним автомобілем «Пежо-206» д.н. НОМЕР_1. Рухаючись при в’їзді в с. Косівщина вона побачила, як несподівано для неї проїжджу частину зліва на право по ходу її руху перетинає велосипедист. Швидкість її автомобіля становила близько 60 км/год. Вже було темно і всі автомобілі рухались з ввімкненим світлом фар. Намагаючись уникнути зіткнення з велосипедом вона зменшила трохи швидкість, прийняла лівіше, в цей момент вона побачила, що на зустріч рухаються автомобілі, при чому один намагався здійснити обгін іншого. Вона різко крутнула кермо автомобіля вправо, щоб уникнути зіткнення. В наслідок чого вона автомобілем зачепила край правого узбіччя. Побачивши, що на зустрічній смузі руху немає автомобілів різко повернула кермо автомобіля вліво, щоб не вилетіти з дороги в рів на правому узбіччі. Саме в цей момент вона втратила контроль над автомобілем, який по інерції пересік проїжджу частину справа наліво і вилетів в кювет. З моменту заносу гальмування не застосовувала, оскільки все сталось дуже швидко. Приблизно в момент виїзду на ліве узбіччя почула звук удару в передню праву частину автомобіля та лобове скло. Після того, як автомобіль зупинився вона вийшла з автомобіля і побачила, що неподалік задньої частини автомобіля лежить чоловік похилого віку. Вона віддразу викликала карету швидкої медичної допомоги і співробітників ДАІ. Оглянувшись на місцевості  побачила, що неподалік лежить велосипед і зрозуміла, що сталось зіткнення з велосипедом. Велосипед, який вона збила, до наїзду не бачила, і не могла бачити оскільки ніяких маячків та світловідбивачів на велосипеді не було. На момент ДТП в автомобілі знаходилась одна. Перед ДТП спиртних напоїв не вживала.    

Крім повного визнання своєї вини самою підсудною, її вина в інкримінованому їй злочині доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 09.09.10 року, приблизно о 20 год. 00 хв.  він повертаючись з риболовлі виїхав на велосипеді, на автодорогу «Суми-Косівщина», зайняв праву сторону дороги ближче до узбіччя. Вже було темно і всі автомобілі рухались з увімкненим ближнім світлом фар. Несподівано для нього автомобіль, який рухався у зустрічному напрямку, по своїй смузі руху, різко змінив напрямок руху в його бік, внаслідок чого сталося зіткнення. Удар від автомобіля прийшовся йому в ліву ногу.   (а.с. 23-24).

Крім того вина підсудної стверджується:

- протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицею  до нього, в якому зафіксована слідова обстановка місця ДТП (а.с. 7-12);

- протоколом огляду та перевірки технічного стану автомобіля «Пежо-206» д.н. НОМЕР_1, відповідно до якого в результаті ДТП на передній частині автомобіля зафіксовано сліди контакту (а.с.     13);

- протоколом огляду та перевірки технічного стану велосипеда «Дорожній», відповідно до якого в результаті ДТП на велосипеді зафіксовано сліди контакту (а. с. 14);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_1 в ході якого потерпілий вказав, що він рухався ближче до правого краю проїжджої частини (а.с. 26);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 в ході якого вона вказала напрям руху її автомобіля, швидкість, місце в якому стався виїзд на узбіччя (а.с. 29-31);

- висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого тілесні ушкодження отримані потерпілим ОСОБА_1 при ДТП відносяться до категорії середньої тяжкості (а. с. 36);

- висновком судово-автотехнічної експертизи, відповідно до якого в діях ОСОБА_2 маються невідповідності вимогам пунктів 12.1 Правил дорожнього руху України, і  знаходяться в прямому причинному зв’язку з подією ДТП (а.с. 40-44).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудної в інкримінованому їй злочині доказана повністю.

Дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України, так як вона, керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Разом з тим суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, і закрити провадження по справі на підставі ст. 46 КК України, виходячи з наступного:

Підсудна ОСОБА_2 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, вона повністю відшкодувала шкоду заподіяну потерпілому ОСОБА_1, на даний час відбулося примирення між підсудною та потерпілим, останній звернувся до суду з заявою про закриття кримінальної справи з цих підстав і підсудна проти цього не заперечує.

По справі прокурором заявлений позов на суму 1841,67 грн. про стягнення з підсудної витрат за лікування потерпілого ОСОБА_1 в умовах стаціонару.

Але в зв’язку зі сплатою в повному обсязі підсудною витрат за даним позовом прокурор в судовому засіданні відмовився від позовних вимог.

Підсудна ОСОБА_2 також сплатила загальну суму судових витрат проведення автотехнічної експертизи в розмірі 1611,00 гривень на користь НДЕКЦ за, а тому питання судових витрат на даний час вирішено.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 7-1 п.2, 8, 282 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч. 1 КК України звільнити у зв’язку з примиренням підсудної з потерпілим, а кримінальну справу відносно неї – закрити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд – скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя                                     Б.М. Клочко