Справа № 1-377/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          17 грудня 2010 року  Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Сегида С.М.,  потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївка Сумського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, столяра ТОВ «АФ «Вперед», мешкаючого АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин за слідуючих обставин.

11 вересня 2010 року, близько 20-30 години, ОСОБА_2, знаходився за місцем свого проживання, на території домоволодіння АДРЕСА_1. В цей час додому повернувся його рідний брат ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп’яніння та між ними  виникла сварка на ґрунті фінансових відносин, під час якої ОСОБА_2 наніс своєму братові 1 удар кулаком в область обличчя, після цього в їхню бійку втрутився їх брат ОСОБА_3, та ОСОБА_2 припинив свої злочинні дії.

Внаслідок вказаних злочинних дій з боку ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1710 від 27 жовтня 2010 року, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійно-рваної рани в області верхньої губі праворуч, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, а також ангулярного перелому нижньої щелепи праворуч з зміщенням відламків, які не були небезпечними для життя, для зрощення перелому нижньої щелепи необхідний строк більше ніж 21 день та за цими ознаками  кваліфікуються  як  тілесні ушкодження середньої тяжкості,

Допитаний  в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 11.09.2010 року він за власними потребами був у м. Суми. Приблизно о 16-00 годині повернувся додому. У той день у селі були похорони, хоронили тракториста ОСОБА_4, він на похорон та на поминки не пішов, бо пізно повернувся з міста. Близько 20-30 години додому повернувся його брат ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_3 був десь у будинку.

ОСОБА_1 став чіплятись до нього, попрікаючи тим, що він не віддає грошей матері, що ОСОБА_1 всіх годує. Останній виражався нецензурно, при цьому він наблизився до нього та вдарив кулаком в область грудей. Він у відповідь на це вдарив його правою рукою, кулаком, 1 раз в область обличчя. Після цього з будинку вибіг ОСОБА_3 та розтягнув їх. На цьому бійка припинилась.

Наступного дня вони планували копати картоплю, вони з ОСОБА_3 поїхали вранці копати картоплю, а ОСОБА_1 залишився вдома, тому що сказав, що у нього боліла щелепа. Коли вони повернулись з ОСОБА_3 додому з городу, то ОСОБА_1 вдома не було, мати сказала, що його забрала «швидка допомога» та госпіталізували.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому злочині доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що за вказаною адресою проживає разом з матір’ю ОСОБА_5, братом ОСОБА_3 та братом ОСОБА_2

11.09.2010 року протягом дня він був удома, робив по господарству. В агрофірмі був короткий день і тому їм дозволили не виходити на роботу. В той день у селі були похорони, хоронили тракториста ОСОБА_4 Він пішов на похорон та на поминки. На поминках випив близько 400 гр. горілки. Близько 20-30 годин прийшов додому. У дворі побачив свого брата ОСОБА_2, з яким вчинив сварку. Їх сварка переросла в бійку, хід якої не пам’ятає через алкогольне сп’яніння. Пам’ятає, що ОСОБА_2 вдарив його кулаком руки в область обличчя, від чого у нього була розбита губа та перелам щелепи. Бійка припинилась здається сама собою та він пішов спати.

Наступного дня вони планували копати картоплю, ОСОБА_3 з ОСОБА_2 поїхали вранці копати картоплю, а він залишився вдома, тому що у нього боліла щелепа. Мати пішли до сусіда, щоб його звозили у лікарню. Сусід не повіз, викликали «швидку допомогу». Його було госпіталізовано до СОКЛ.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він проживає разом з матір’ю ОСОБА_5, братом ОСОБА_1, братом ОСОБА_2

           Між його братами тривалий час існують натягнуті відносини через те що обидва брати працюють, але ОСОБА_1 віддає гроші матері, а ОСОБА_2 сказав їй, щоб вона не брала його грошей.

11.09.2010 року протягом дня він був удома, робив по господарству. Його братів вдома не було, близько обідньої пори додому приїхав з м. Суми ОСОБА_2, він був у брата ОСОБА_6 та позабирав деякі речі. ОСОБА_2 прийшов додому тверезий. Близько 20-30 годин, коли він був у будинку дивився телевізор то почув крики з вулиці та вийшов на подвір’я. Він побачив, що додому прийшов ОСОБА_1, який серед них самий старший. Він прийшов напідпитку.

Коли він вийшов то побачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 б’ються, з якої причини йому невідомо. Він кинувся їх рознімати. Коли біг до них то бачив, як ОСОБА_2 1 раз вдарив кулаком руки в обличчя ОСОБА_1. Після цього ОСОБА_1 заспокоївся та пішов у будинок. ОСОБА_2 пішов до літньої кухні та сидів там. Потім він пішов спати.

Наступного дня ОСОБА_1 став скаржитись на біль у щелепі. Вони з ОСОБА_2 вранці поїхали копати картоплю. Коли повернулись близько 16-00 годин додому з городу то ОСОБА_1 вдома не було. Мати сказала, що його поклали у лікарню, його забрала «швидка», у нього перелом щелепи.

Крім того вина підсудного  стверджується:

Висновком судово-медичної експертизи № 1710 від 27 жовтня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійно-рваної рани в області верхньої губі праворуч, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, а також ангулярного перелому нижньої щелепи праворуч з зміщенням відламків, які не були небезпечними для життя, для зрощення перелому нижньої щелепи необхідний строк більше ніж 21 день та за цими ознаками  кваліфікуються  як  тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с. 16-17);

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України, так як він, умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристики на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині і те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, суд визнає пом’якшуючою його покарання обставиною.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства шляхом призначення виправних робіт.

По справі прокурором заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного витрат за лікування потерпілого ОСОБА_1 в лікувальний установі в сумі 2750, 88 грн.

Суд вважає, що позов прокурора підлягає повному задоволенню, оскільки в судовому засіданні доведено, що внаслідок злочинних дій підсудного потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні і лікувальна установа понесла витрати в зазначеній вище сумі, що підтверджується наданим розрахунком.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

      ОСОБА_2  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 (один) рік з відрахуванням 15 % його заробітку в дохід держави, щомісячно.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі управління державного казначейства у Сумській області витрати, понесені лікувальним закладом «Сумська обласна клінічна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в загальній сумі 2750, 88 грн. із зарахуванням на рахунок: р/р 31415544700001, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 23632949.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя                                         Б.М. Клочко