Копія Справа №2-8185/10
Заочне
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого: Циганаш І.А.
при секретарі: Федоровій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ « Західінкомбанк » в особі Кіровоградської філії ПАТ « Західінкомбанк » про стягнення боргу за договором банківського вкладу ,-
Встановив:
Позивач звернувся з даним позовом до ПАТ « Західінкомбанк » в особі Кіровоградської філії ПАТ « Західінкомбанк », обґрунтувавши його тим, що 15.09.2008 року між ним та ПАТ « Західінкомбанк » був укладений договір банківського вкладу в національній валюті №ДВ-502/1. Предметом договору є розміщення ним в банку грошового вкладу в сумі 41000 грн. на строк 13 місяців з виплатою 18% річних, дата повернення коштів – 15.10.2009р. Він належним чином виконав свої зобов’язання. На виконання умов даного договору він вніс, а банк прийняв від нього грошові кошти у строковий депозитний вклад в сумі 41000 грн. на термін до 15.10.2009р. 18.09.2009р. у відповідності до п. 4.2 договору він звернувся з заявою про повернення вкладу. Однак, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов’язань відмовився від повернення вищезазначеної суми вкладу, залишивши заявлені ним вимоги без виконання, при цьому у своєму листі №07/09 від 21.10.2009р. відповідач повідомив, що Постановою НБУ №68 від 12.02.2009р.з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану пришвидшення відновлення платоспроможності банку введено тимчасову адміністрацію та постановою НБУ №450 від 05.08.2009 року продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В той же час відповідач запропонував йому продовжити термін дії договору, з метою забезпечення отримання відсотків і повернення вкладу при відновленні платоспроможності та ліквідності банку, він продовжив термін дії договору строком на 3 місяці, уклавши з банком додаткові угоди №1 від 28.10.2009р., №2 від 30.11.2009р., №3 від 30.12.2009р. Згідно п. 2 додаткової угоди №3 до договору датою вимоги вкладником своїх коштів є 29.01.2010р. З настанням дати вимоги повернення своїх коштів він звернувся до банку з відповідною заявою про закриття вкладу в сумі 38000 грн. з поверненням коштів. Проте, банком у вказаний термін належну суму депозитного вкладу повернуто не було. Таким чином, станом на 09.09.2010р. борг банку перед ним становить 38000 грн. Просить стягнути з ПАТ « Західінкомбанк » в особі Кіровоградської філії ПАТ « Західінкомбанк » на його користь суму банківського вкладу у розмірі 38000 грн., а також понесені судові витрати по справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, уточнив, вказав, що 17.09.2010 року вже після звернення до суду, банк частково погасив заборгованість по вкладу в розмірі 5000 грн., таким чином, заборгованість складає 33000 грн. Крім того, вважає, що у зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань про повернення банківського вкладу до банку повинна бути застосована відповідальність, передбачена ЦК України, а саме згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань інфляційні збитки становлять 2016,30 грн., а також 3% річних від простроченої суми – 710,63 грн. Просить стягнути з
ПАТ « Західінкомбанк » в особі Кіровоградської філії ПАТ « Західінкомбанк » на його користь33000 грн. основного боргу, 2016,30 грн. – збитки, завдані інфляцією, 710,63 грн. – 3% річних з простроченої суми, а всього 35726,93 грн., а також понесені судові витрати по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи та ухвалив розглядати справу заочно, про що позивач в судовому засіданні не заперечував.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь – які дії, які не суперечать Закону, держава не втручається у здійсненні власником права власності, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
В судовому засіданні встановлено, що 15 вересня 2008 року між ТОВ КБ « Західінкомбанк » та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу в гривнях №ДВ –502/1, згідно умов даного Договору вкладник передає, а банк приймає на депозитний вклад на умовах цього договору грошові кошти в сумі 41000 грн. ( а.с. 7 -8 ).
Відповідно до п. 1.2 договору термін дії договору – 13 місяців. Дата вимоги вкладником своїх коштів: 15.10.2009 року.
З копії Ощадної книжки на ім»я ОСОБА_1 вбачається, що станом на 17.09.2010р. залишок депозитного вкладу ОСОБА_1 складає 33000 грн.
Приймаючи до уваги те, що грошові кошти в сумі 33000 грн. являються власністю ОСОБА_1, який неодноразово звертався до ПАТ КФ « Західінкомбанк » з заявами про повернення коштів, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з ПАТ КФ « Західінкомбанк » на користь позивача грошові кошти в розмірі 33000 грн.
Згідно ст. 2 ЗУ “ Про індексацію грошових доходів населення “ від 03.07.1991 року індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці, суми виплат, що
здійснюються до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. В даному випадку, сума вкладу, розміщена позивачем являється грошовими коштами, які були розміщенні в разовому порядку з метою отримання прибутку ( відсотків ), а тому індексації не підлягають.
Доводи позивача про те, що відповідач на його користь повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми не відповідають дійсності, оскільки між сторонами було укладено договір про залучення внеску на депозитний рахунок, а не договір позики, а умовами договору про залучення внеску на депозитний рахунок не передбачено стягнення вказаних сум.
Згідно ст. ст. 79, 88 ЦПК України з ПАТ « Західінкомбанк » в особі Кіровоградської філії ПАТ « Західінкомбанк » підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 330 грн., а також на користь позивача понесені сплачені витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ « Західінкомбанк » в особі Кіровоградської філії ПАТ « Західінкомбанк » про стягнення боргу за договором банківського вкладу – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ПАТ « Західінкомбанк » в особі Кіровоградської філії ПАТ « Західінкомбанк » на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 33000 грн. згідно умов договору банківського вкладу №ДВ-502/1 від 15.09.2008 року, а також понесені витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 33120 грн.
Стягнути з ПАТ « Західінкомбанк » в особі Кіровоградської філії ПАТ « Західінкомбанк » судовий збір на користь держави в розмірі 330 грн.
В решті позовних вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Суддя Ленінського
райсуду м. Кіровограда Циганаш І.А.