№ 2 -2719/10/0408
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі:
Головуючого - судді Деркач Н.М.
при секретарі Хуторній Ж.І.
за участю пр. позивача Панченка Д.В.
за участю пр. відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом
Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради в м. Кривому Розі до ОСОБА_3
про виселення особи, яка незаконно зайняла житлове приміщення , суд -
ВСТАНОВИВ:
20.10.2010 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 про виселення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач УЖКГ виконкому Криворізької міської ради посилається на той факт, що житлова квартира АДРЕСА_1 відноситься до житлового фонду, тобто знаходиться у державній власності. Останнім квартиронаймачем вказаної квартири був громадянин – ОСОБА_4, який був знятий з реєстраційного обліку у зв’язку зі смертю. На даний час за вказаною адресою з тимчасовою реєстрацією до 12.04.2006 року був зареєстрований – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який являється відповідачем за справою. Відповідач незаконно мешкає у спірній квартирі з 2005 року по теперішній час, тобто без належних на те підстав заволодів майном, яке перебуває у державній власності. У зв’язку з чим, позивача просив суд виселити відповідача з вищезазначеної квартири без подальшого надання житла.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги посилаючись на те, що спірна квартира перебуває у державній власності, а відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів нею, тому просив суд позов задовольнити, висиливши відповідача із квартири без надання йому іншого житлового приміщення.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та зазначила, що відповідач у спірній квартирі був прописаний з жовтня 2005 року постійно і мешкає в ньому до теперішнього часу. До того часу він разом зі своїм родичем ОСОБА_4 мешкали разом у вищезазначеній квартирі. ОСОБА_4 хворів, після його смерті відповідачу довелося займатись його похованням. Також зазначила, що тимчасової прописки у відповідача не було, він весь цей час сплачує комунальні послуги, заборгованості не має. Тому, представник відповідача вважає, що позов необґрунтований та просила відмовити в його задоволенні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає доводи позивача не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 є державною власністю та перебуває на балансі у позивача. Відповідач ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, який був наймачем зазначеної квартири мешкали у зазначеній квартирі. У жовтні 2005 року за згодою квартиронаймача, відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований у спірній квартирі та відповідно до цього, а також правил реєстраційного обліку, 11 жовтня 2005 року Дзержинським районним відділом Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області у паспорті відповідача було зроблено відмітку. Також відповідно довідки наданої Криворізьким об’єднанням міської довідкової-інформаційної служби видно, що відповідач значиться зареєстрованим за вказаною адресою: АДРЕСА_1.
Даних про те, що відповідач був зареєстрований на вказаній житловій площі позивачем надано не було.
У судовому засіданні судом було оглянуто АКТ ЖЕО №8, з якого видно, що відповідач у вищезазначеній квартирі мешкає з 2005 року . Також представник відповідача надала суду для огляду квитанції про сплату комунальних послуг, які своєчасно сплачуються відповідачем.
Представник позивача у своїх поясненнях посилався на вимоги передбачені ст.. 387 ЦК України, тобто що відповідач незаконно та безпідставно заволодів майном, яке перебуває у державній власності, але жодних доказів цьому не дав.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Також позивач просив суд виселити відповідача із спірної квартири без надання йому іншого жилого приміщення. Право вимагати в судовому порядку виселення особи з жилого приміщення можливе, відповідно до ст.. 157 ЖК, але за наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 116 цього Кодексу.
Стаття 116 ЖК встановлює як умову виселення осіб, винних у руйнуванні або псуванні жилого приміщення, наявність фактів які свідчать, що зазначені дії мали систематичний характер, а заходи попередження і громадського впливу щодо таких осіб виявилися безрезультатними. Відсутність хоча б одного з цих фактів є підставою для відмови в задоволені позову про виселення.
У судовому засіданні також не знайшли підтвердження посилання позивача на заволодіння відповідача майном, що перебуває у державній власності.
Суд вважає, що представник позивача в судовому засіданні не навів переконливих доводів на обґрунтування обставин, які б стали підставою для виселення відповідача із спірного жилого приміщення, оскільки в судовому засіданні не встановлено фактів закінчення реєстраційного обліку відповідача в квартирі АДРЕСА_1, які самі по собі не можуть бути підставою для виселення.
Також посилання позивача не те, що спірна квартира є державною власністю та перебуває на балансі УЖКГ виконкому Криворізької міської ради, саме по собі не може бути підставою для виселення відповідача, який там правомірно проживає, оскільки його право користування жилим приміщенням врегульоване житловим законодавством, за яки ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у користуванні ним інакше як із підстав і в порядку, передбачених законом, що передбачено ч.3 ст. 9 ЖК.
Також у своїх позовних вимогах позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_3 нібито тимчасово зареєстрований за вказаною адресою до 12.04.2006 року, тоді як позов до суду надійшов лише 20 жовтня 2010 року, що відповідно до ч. 4 ст.267 ЦК України, є також підставою для відмови у позові.
Тому суд, із вищенаведених підстав у позові Управлінню житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради до ОСОБА_3 про виселення із жилого приміщення без подальшого надання житла – відмовляє.
Враховуючи викладене та керуючись ст.. ст.. 9ч.3, 116, 157 ЖК України, ст..ст. 3, 10, 11,60, 212,213, 215, 226 ЦПК, 267 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У позові Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради в м. Кривому Розі до ОСОБА_3 про виселення особи, яка незаконно зайняла житлове приміщення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області , через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу на протязі десяти днів з дня його оголошення.
Суддя: