Справа № 2- 2815/10/0408  

Р І Ш Е Н Н Я  

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  07  грудня   2010 року  

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу  у складі:  

головуючого – судді:                           Деркач Н.М.  

при секретарі:                                       Хуторної Ж.І.  

представника відповідача:                   Лутоніної Н.В.  

  розглянувши  у відкритому    судовому засіданні  м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом  

ОСОБА_2  до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  

про відшкодування  моральної шкоди,  суд -  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач  ОСОБА_2  звернувся до суду із зазначеним позовом до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Фонд) про стягнення моральної шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я внаслідок професійного захворювання.  

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач  посилається на ті обставини, що  він  працював  підземним машиністом електровоза з 01.04.1971р. по 29.08.1989 р. та з 23.07.1997р. по 01.12.2002 р. на шахті «Фрунзе» ВАТ «Суха Балка» і виконував роботи, які характеризувалися впливом вібрації, перевищуючі ГДР, що призвело до професійного захворювання. Стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів 23 роки 8 місяців, а загальний  стаж роботи 41 рік 1 місяць.  

У зв’язку  з погіршенням загального стану  здоров’я, позивач неодноразово проходив  стаціонарний  курс лікування. Згідно  огляду МСЕК від 24.03.2004 року йому була встановлена ступінь втрати  професійної працездатності – 55 %, з 22.03.2004 року безстроково ( первинно- 30%; - вібраційна хвороба 1-2 ступеня з церебрально -періферічним ангіодистонічним синдромом, повторно 5% - катаракта від 1997 року, повторно - 20% по травмі). Також йому встановлена  3-тя група інвалідності.  

  На цих підставах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі  призначило йому щомісячні страхові виплати, а також  нарахована одноразова допомога.  

Захворювання пов'язане з таким великим перевантаженням негативно вплинуло на стан здоров’я позивача, що призвело до отримання  ним  моральних страждань.  

Позивач вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди наявний, оскільки він   на 55% втратив професійну працездатність, а первинно  за висновком МСЕК від 24.03.2004 року -30%  втрати професійної працездатності від вібраційної хвороби,  в працездатному віці,  від професійних захворювань, що спричиняє йому моральні страждання, він відчуває незручності в повсякденному житті,   відчуває себе хворим багато років. Від захворювань став малорухомим, неактивним, пригніченим, залежним від ліків та допомоги рідних.  Постійно відчуває біль у суглобах ніг, рук, у хребті, а також відчуває  заніміння рук. Від отриманих професійних захворювань  у нього склалися дуже складні відносини у сім’ї, з рідними, друзями. Порушені його нормальні життєві зв’язки через неможливість продовження активного громадського життя, він втратив нормальні стосунки з трудовим колективом,  відчуває роздратованість.  

Всі вказані ним факти та обставини призводять до значних моральних страждань та переживань, значним чином змінили ритм та порядок його життя, порушили його нормальні життєві зв'язки, для чого він повинний прикладати значні додаткові зусилля для продовження свого життя.  

Позивач оцінює моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача у сумі 181400 грн., яку і просив стягнути на його користь. Як видно із письмової  заяви ( а.с. 20) позивач підтримав свої позовні вимоги і просив розглянути справу у  його відсутність .  

Представник відповідача   -  проти позову заперечувала пояснивши, що Законом України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди яку встановлює МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.  

Крім того, 1 січня 2008 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року №107-УІ, в якому на підставі п.44 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» у п.3 розділу XI «Прикінцеві положення»: після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року». Тобто, з 01.01.2008 року у Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві відсутній обов'язок, щодо відшкодування моральної шкоди всім застрахованим і членів їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку.  

По-друге, 20 березня 2007 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалася виплата моральної шкоди – виключено. Таким чином, Фонд соціального страхування … не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.  

Крім того, позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, тобто позивач пропустив строк, у межах якого він мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого  права.  

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, давши їм оцінку, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Поясненням представника  відповідача, та за наданими  позивачем  матеріалами справи встановлено, що позивач   ОСОБА_2       працював  підземним машиністом електровоза з 01.04.1971р. по 29.08.1989р. та з 23.07.1997р. по 01.12.2002 р. на шахті «Фрунзе» ВАТ «Суха Балка»  виконував роботи, які характеризувалися впливом вібрації, перевищуючі ГДР, що призвело до професійного захворювання.    

При обговоренні питання про спричинення позивачу морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди,  та стан його здоров'я.  

За час роботи позивач отримав професійне захворювання, згідно акту розслідування професійного захворювання від 03 лютого 2004 року (а.с.4) , та за висновками  МСЕК від   22.03.2004 р. йому встановлена була ступінь втрати професійної працездатності – 55%  безстроково   ( первинно - 30%; - вібраційна хвороба 1-2 ступеня з церебрально - періферічним ангіодистонічним синдромом, повторно 5% - катаракта від 1997 року, повторно - 20% по травмі). Також йому встановлена  3-тя група інвалідності.   Тобто  первинно висновком МСЕК  встановлено, що позивач  втратив 30%  професійної працездатності від вібраційної хвороби.  

Основний діагноз: вібраційна хвороба 1-2 стадії з церебрально-периферичним синдромом.  

Оскільки позивач є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно зі ст.21 п.1 «є» 28 ч.3 вказаного Закону, в обов’язки відповідача входить своєчасне та в повному обсязі   відшкодування   шкоди,   заподіяної   працівникові    внаслідок ушкодження його здоров'я у вигляді страхової виплати у відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.  

Суд вважає, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди наявний, оскільки він первинно - на 30% втратив професійну працездатність в працездатному віці від профзахворювань згідно висновків МСЕК, що спричиняє йому моральні страждання, він відчуває незручності в повсякденному житті,  відчуває себе неповноцінною людиною, як вдома так і перед сторонніми людьми.  

Крім того, у судовому засіданні було з’ясовано, що на день розгляду справи стан здоров'я позивача погіршується, він змушений постійно лікуватися, однак, поліпшення не настає, хвороба прогресує. Ці факти підтверджені наявними у матеріалах справи виписками із історії хвороби .  

У підтвердження позовних вимог позивач також зазначив, що у зв’язку з хворобою   відчуває себе хворим багато років,  постійно відчуває біль у суглобах ніг, рук, у хребті, також відчуває, оніміння рук, утруднення ходи, біль та обмеження рухів в відділах хребта, головний біль, запаморочення. Крім цього втратив нормальний сон і відпочинок. Через постійний біль у хребті не може лежати на спині. Не має можливості займатися господарюванням,  вся робота лягла на плечі його дружини.  

Змушені зміни в життєвих відносинах, сімейних обставинах, викликають у позивача моральні переживання, почуття безвихідності і відсутності перспектив на майбутнє. Всі вказані позивачем факти та обставини призводять до значних моральних страждань та переживань, значним чином змінили ритм та порядок його життя, порушили його нормальні життєві зв'язки, для чого він повинний прикладати значні додаткові зусилля для продовження свого життя.  

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу  моральної шкоди, суд враховує  характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаного профзахворювання, тривалість лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.  

Оскільки, позивачем втрачено 30% професійної працездатності по профзахворюванням згідно первинного висновку МСЕК від 24.03.2004 року  де йому встановлено  безстроково втрату професійної працездатності, тобто, висновок МСЕК з приводу профзахворювання, дата якого є датою страхового випадку, настав вже після 1 квітня 2001 року, тобто вже після введення в дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", з урахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне  стягнути на його користь 30 000 грн. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.  

Також, рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004  року  встановлено обов’язок Фонду… відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Вказане положення не виключає обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, спричинену умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, спричиненої умовами виробництва, повинно забезпечуватись Фондом на підставі ст.ст. 1, 5, 6, 13, 21 та частини 3 ст. 28 цього Закону всім потерпілим, в тому числі в випадку тимчасової, стійкої або повної втрати професійної працездатності.  

Саме цим Законом, на час встановлення позивачу первинно ( в березні 2004 року) втрати працездатності, урегульовано порядок відшкодування шкоди внаслідок нещасних випадків та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності, а тому посилення представника відповідача на пропуск терміну позовної давності відповідно до ЦК та КЗпроП України є безпідставними.  

  Виходячи з того, що право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з 24.03.2004 року, дія Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» щодо припинення відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку з 1 січня 2008 року» на правовідносини сторін не поширюється, тому посилання відповідача на вказані Закони, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог суд вважає необґрунтованими.  

Згідно з рішенням Конституційного Суду № 6-рп2007р, від 09.07.2007р.; №  10-рп2008 р від 22.05.2008р.» Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».  

Тобто, право застрахованої особи на отримання страхових виплат виникає під час дії законодавчих актів, які надають йому право на отримання відшкодування моральної шкоди.  

Представник відповідача, заперечуючи проти заявленого позову, у судовому засіданні, на підставі ст. 60 ЦПК України не надав доказів на спростування тверджень позивача.  

З урахуванням викладених обставин та наданих в порядку ст. 60 ЦПК України доказів суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач, як одну із передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» страхових виплат.  

Керуючись ст.3, 8, ч.3 ст.22 Конституції України, ст..ст.1, 2, 5, 6, 13, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»,   ст.ст.3,7,10,11,60,86,88,209,212-215ЦПКУкраїни,  суд, -  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов  ОСОБА_2 - задовольнити частково.  

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі  30 000 грн. ( тридцять тисяч гривень 00 копійок).  

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 -  відмовити.  

Судові витрати покласти за рахунок держави.  

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь Територіального управління державної судової адміністрації Дніпропетровської області витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 15 грн. 00 коп.  

  Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

    Дело № 1-669/10/0408