Справа № 2-1406/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

      21 грудня 2010 року                                    м. Кіровське

  Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого  - судді           Назаренко Г.В.

при секретарі                     Крамар В.М.

за участю позивача                ОСОБА_1

відповідачки                     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

  ВСТАНОВИВ:  

 В листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що підчас шлюбу з відповідачкою вони придбали наступне майно: диван «Манго» вартістю 1840 грн., стільці «Маркус» 2 шт. вартістю 230 грн., м»який куток «Француз» вартістю 3000 грн., бак, що гріє воду, вартістю 1200 грн., кухонний куток вартістю 800 грн., про порядок поділу якого не домовились добровільно. Зазначив, що у його відсутність вказане майно його дружина вивезла з квартири, і в теперішній час спірне майно знаходиться у неї вдома. Просив виділити все майно відповідачці, стягнувши з неї половину його вартості. Крім того, зазначив, що в липні 2010 року відповідачкою було знято з його зарплатної картки гроші в сумі 2060 грн., що не витрачались на спільні потреби сім»ї, у зв»язку з чим 2000 грн. з них просив стягнути з відповідачки на свою користь.      

 В грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, в якому зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 8 листопада 2008 року по 16 листопада 2010 року, в період якого ними, крім майна, про поділ якого ставиться питання в первісному позові, було придбано мікрохвильова піч вартістю 520 грн., пилосос вартістю 295 грн., електропіч «Індезіт» вартістю 2099 грн., унітаз вартістю 525 грн., умивальник вартістю 373 грн., люстра вартістю 495 грн. Зазначила, що дійсна вартість кухонного кутку «Фантазія» складає 1490 грн., а не 800 грн., як вказав позивач у своєму позові. Заперечувала проти поділу баку, що гріє воду, оскільки він був придбаний до реєстрації шлюбу її батьками за 1180 грн. та подарований її синові, та дивану «Манго» у зв»язку з тим, що диван було придбано 20 червня 2010 року цілеспрямовано в дитячу кімнату для її сина. Із квартири, в якій вони проживали з позивачем, вона вивезла лише м»який куток «Француз», диван «Манго», бак, що гріє воду та монітор, що між ними не ділиться . Вважала, що позовні вимоги в частині стягнення з неї на користь позивача грошей в сумі 2000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки гроші були зняті нею з рахунку в банку позивача під час їх спільного проживання, тобто до 26 серпня 2010 року, і дана обставина встановлена рішенням суду про розірвання шлюбу. Просила виділити їй м»який куток «Француз» вартістю 3000 грн., а все інше майно, що підлягає поділу на загальну суму 6027 грн., - позивачеві, стягнувши з нього на свою користь для зрівняння часток 1513,50 грн., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

 Ухвалою Кіровського міського суду Донецької області від 16 грудня 2010 року зустрічний позов прийнято до  спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об»єднані в одне провадження з первісним позовом, справу призначено до судового розгляду.

 У судовому засіданні ухвалою Кіровського міського суду Донецької області від 21 грудня 2010 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову в частині поділу мікрохвильової пічки у справі, провадження у справі в цій частині закрито на підставі  п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України.    

 В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю, визнав зустрічний позов частково і суду пояснив, що унітаз та умивальник він встановлював в квартирі, яку вони знімали з дружиною, в рахунок плати за проживання, і дані предмети гігієни не є їх власністю; бак, що гріє воду, дружина придбала вже після реєстрації шлюбу, а диван «Манго», хоча і був куплений для дитини відповідачки, але придбаний за їх спільні кошти, тому підлягає поділу. Про зникнення спільно нажитих речей з квартири він звертався із заявою до міліції, де в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.185 КК України було відмовлено за відсутністю в її діях складу злочину. В заяві про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності він зазначив не все майно, що було вивезено з квартири, так як на момент написання такої заяви не був виявлений весь обсяг майна, що зникло. Підтвердив, що все інше майно, яке вказане ОСОБА_2 у зустрічному позові, було придбано ними під час шлюбу, погодився із цінами, зазначеними у зустрічному позові.

 Відповідачка ОСОБА_2 первісний позов не визнала з підстав, зазначених у зустрічному позові, підтримала позовні вимоги за зустрічним позовом.

 Свідок ОСОБА_3 суду показав, що влітку 2010 року допомагав своєї сестрі ОСОБА_2 вивозити речі з квартири, в якій вони проживали з її чоловіком, а саме диван, м»який куток, бак, що гріє воду, монітор.      

 Свідок ОСОБА_4 суду показала, що в жовтні 2008 року вони з чоловіком придбали для себе бак, що гріє воду, а на початку 2009 року подарували його своєму онукові – сину ОСОБА_2  

 Свідок ОСОБА_5 суду показала, що батьками ОСОБА_2 на весілля сторін була подарована електропіч «Індезит», матір»ю ОСОБА_1 – пилосос. Підтвердила, що ОСОБА_2 привезла із собою з квартири, де вони проживали з позивачем, лише диван, м»який куток, бак, що гріє воду, монітор. В її присутності ОСОБА_2 дійсно знімала з банкомату гроші з рахунку чоловіка, які були витрачені на сімейні потреби.

 Свідок ОСОБА_6 суду показала, що влітку 2010 року бачила, як її сусідка ОСОБА_2 вивозила з квартири м»який куток, монітор, дерев»яні меблі, стільці, бак, що гріє воду, якісь речі у мішках.

 Свідок ОСОБА_7 суду показала, що її невістка ОСОБА_2 вивозила речі з квартири сина, пояснивши, що чоловік дозволив їй це робити. Їй відомо, що в період шлюбу сторони купили бак, що гріє воду, м»який куток, диван, на якому спала дитина. З квартири сина було вивезено м»який куток, диван, бак, кухонний куток, стільці, монітор.

 Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

 Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

 Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 8 листопада 2008 року по 16 листопада 2010 року, від шлюбу спільних дітей не мають (а.с.28, 29).  

 Обставиною, встановленою рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 16 листопада 2010 року у цивільній справі про розірвання шлюбу, що набрало законної сили 26 листопада 2010 року, є факт припинення шлюбних відносин між подружжям з 26 серпня 2010 року (а.с.29).

 Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

 Згідно ч.ч.1, 2 ст.61 СК України об»єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об»єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

 Відповідно до ч.1 ст.69 СК, ч.1 ст.70 України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

 Згідно ч.1 ст.71 СК України майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

 Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

 На підставі наданих суду сторонами доказів суд приходить до висновку про те, що об»єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 є: два стільця «Маркус» вартістю 230 грн., м»який куток «Француз» вартістю 3000 грн., кухонний куток «Фантазія» вартістю 1490 грн., пилосос вартістю 295 грн., електропіч «Індезит» вартістю 2099 грн., унітаз вартістю 525 грн., умивальник вартістю 373 грн., люстра вартістю 495 грн., загальною вартістю  8507 грн.

 Сторони не домовилися про порядок поділу майна, у зв»язку з чим зазначене  майно підлягає поділу судом.

 Визначаючи частки майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд виходить з їх рівності, оскільки інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При поділі майна подружжя, судом взято до уваги інтереси дружини та чоловіка, фактичне користування речами сторонами.

 З огляду на наведене, суд вважає за необхідне поділити майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділивши в натурі ОСОБА_1 електропіч «Індезіт» вартістю 2099 грн., унітаз вартістю 525 грн., умивальник вартістю 373 грн., кухонний куток «Фантазія» вартістю 1490 грн., всього на суму 4487 грн., ОСОБА_2 -  м»який куток «Француз» вартістю 3000 грн., пилосос вартістю 295 грн., люстру вартістю 495 грн., два стільця «Маркус» вартістю 230 грн., всього на суму 4020 грн.

 Для зрівняння часток подружжя підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 233,50 грн.

 Суд вважає, що майном, що не є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому таким, що не підлягає поділу, є бак, що гріє воду, вартістю 1180 грн. та диван «Манго» вартістю 1820 грн., оскільки перший був придбаний батьками відповідачки 10 жовтня 2008 року (а.с.31) та подарований її синові, що підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, а другий є річчю, яка придбана для користування дитиною, тобто дитячою річчю, що не оспорювалось в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1

 У зв»язку з тим, що поділу підлягає майно, що є в наявності, а позивачем не доведено в судовому засіданні, що заробітна плата в сумі 2000 грн., яка знята з його банківського рахунку відповідачкою 6 липня 2010 року, тобто в період спільного проживання з відповідачкою, витрачена не на потреби сім»ї, гроші в сумі 2000 грн. поділу не підлягають.           

 Та обставина, що відповідачкою з квартири АДРЕСА_1 було винесено будь-яке інше майно, ніж м»які меблі, диван, бак, що гріє воду, та монітор, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки спростована як показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, так і заявою ОСОБА_1 до міліції від 30 серпня 2010 року, його письмовими поясненнями,  поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_9 за цим фактом, а також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 7 вересня 2010 року, в якій ці обставини викладені.        

 Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що кухонний куток та стільці вивезені відповідачкою і знаходяться в теперішній час у неї не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки знаходяться у протиріччі з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами.  

 Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають присудженню зі сторін понесені ними і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено. З огляду на наведене підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 – судовий збір в розмірі 48,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Шляхом взаємозаліків підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 5,53 грн.  

 Відповідно до ст. ст.60, 61, 69-71 СК України, керуючись ст. ст.60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

  ВИРІШИВ:  

      Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

 Поділити майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя: виділити в натурі ОСОБА_1 електропіч «Індезіт» вартістю 2099 грн., унітаз вартістю 525 грн., умивальник вартістю 373 грн., кухонний куток «Фантазія» вартістю 1490 грн., всього на суму 4487 грн., виділити в натурі ОСОБА_2 м»який куток «Француз» вартістю 3000 грн., пилосос вартістю 295 грн., люстру вартістю 495 грн., два стільця «Маркус» вартістю 230 грн., всього на суму 4020 грн.

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 для зрівняння часток 233 (двісті тридцять три) гривні 50 копійок, судовий збір в розмірі 5 (п»яти) гривень 53 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

        Суддя: