Справа № 2-145/ 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 року Криворізький районний суд
Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді - Савіної Г.О.
при секретарі - Дзиговській Т.Б.
за участю представника відповідачів - адвоката ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на те, що 13.10.2005 року він передав відповідачці під розписку 2800 грн., а 22.12.2005 року він передав відповідачці під розписку 42000 грн., що всього сума боргу становить 70000 грн. Позику відповідачка зобов'язалась повернути за першою вимогою. В порушення свого зобов'язання відповідачка за його вимогою про повернення боргу грошей не повернула. Знаючи про те, що вона винна значну суму грошей, незважаючи на вимоги про повернення гроші до теперішнього часу не повернула, що свідчить про небажання відповідачки повертати йому суму позики. Тому позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь суму боргу за договором позики в розмірі 7000 грн., судові витрати по справі: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила суду, що дійсно 13.10.2005 та 22.12.2005 року уклала з позивачем договір позики на загальну сумму 70000 грн. Підтвердила, що в цю суму входили проценти, які вона сама визначила та включила в цю загальну суму боргу. Однако вказала, що щомісячно віддавала позивачу призначені нею проценти і вважає, що погасила борг на день розгляду справи в суді в розмірі 34000 грн. Гроші потрібні були їй для розвитку бізнесу, але справа видалася збитковою, у зв'язку з чим вчасно повернути позику вона не мала можливості.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики), а згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України в підтвердження висновку договору позики і його умов може бути представлена розписка позичальника.
Як вбачається з розписок датованих 13.10.2005 року та 22.12.2005 року
2
відповідач взяла у борг у позивача грошові кошти в сумі 70000 грн. (а.сЗ. ), що не оспорюється відповідачкою, зобов'язавшись віддати борг за першою вимогою позивача.
Вказані розписки підтверджують факт передачі грошових коштів позивачем відповідачці та обов'язок повернення позичальником грошей позикодавцю у визначений термін, що свідчить про те, що вказані розписки мають силу письмового договору позики з додержанням вимог ст. 1047 ЦК України.
Ствердження відповідачки про те, що вона повернула позивачеві ОСОБА_1. в рахунок погашення загальної суми боргу 34000 грн., суд до уваги не приймає та оцінює їх критично, оскільки відповідачка ОСОБА_2. не надала суду жодних доказів на підтвердження факту передачі грошових коштів в рахунок погашення боргу, та крім того сам ОСОБА_1. заперечував, що відповідачка повернула йому 34000 грн.
Аналізуючи перелічені докази, суд дійшов висновку, що на підставі ст.ст. 1048, 1049 ЦК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сума боргу, згідно договору позики в розмір 70000 грн.
Оскільки даним рішенням вимоги позивача задоволено повністю, керуючись ч.І ст. 88 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Крім того в силу ст. 88 ч.2 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь держави підлягає також судовий збір в сумі 700 грн., оскільки позивач ОСОБА_1. був звільнений від його сплати при подачі до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення та враховуючи те, що рішення ухвалюється на користь позивача.
Керуючись ст.10, 11, 60, 88, ч.І, 2, ст.208, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 525, 530, 625, 638, 639, 1047, 1049 ЦК України, - суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1сумму боргу за договором позики в розмірі 7000 (сімдесят тисяч ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1судові витрати по справі: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи до Криворізького районного суду Дніпропетровської області в розмірі 30 (тридцять) грн.
Стягнути ОСОБА_2на користь держави судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, або протягом 10 днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: