Справа № 2-1536/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в особі головуючого Бобер К.Ф.
при секретарі Кудлачик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно
цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визнання права власності на спадкове майно
в порядку спадкування за законом
встановив:
В обгрунтування своїх вимог позивач покликається на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, який на день смерті був постійним жителем с.Молодаво. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок №АДРЕСА_1. Позивач являється спадкоємцем по закону після свого батька, вчасно прийняв спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном, користується будинком, доглядає за ним, сплачує всі належні платежі. Оформити право власності на будинок він не має змоги в зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього. В зв”язку з цим позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно. Просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги повністю підтримав з підстав викладених в позовній заяві і просить їх задоволити .
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, подала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала повністю, просить справу розглядати за її відсутності.
Суд, оцінивши зібрані та перевірені в суді докази прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Згідно ст.. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
Право власності покійного ОСОБА_3 на спадковий будинок повністю підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема технічним паспортом на нього, в якому він вказаний його власником, свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 25.04.1991 р. (а.с.10). Згідно довідки Молодавської сільської ради №718 від 15.10.2010 р., відповідно із записом господарської книги за 1984 р., особовий рахунок №НОМЕР_1, житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Батько позивача – ОСОБА_3 прийняв спадщину після нього, що підтверджується зазначеним вище свідоцтвом, проте не зареєстрував право власності на будинок по тій причині, що на той час будинку не було присвоєно номер. Позивач, як син покійного ОСОБА_3 (а.с. 7), являється спадкоємцем першої черги по закону після нього у відповідності до ст.. 1261 ЦК України. Крім нього спадкоємицею являється також відповідачка по справі – мати позивача ОСОБА_2, яка від своєї частки в спадщині відмовилася на користь позивача, про що подала до нотаріальної контори відповідну заяву (а.с.9). Позивач вчасно прийняв спадщину, користується будинком, сплачує належні платежі, обробляє земельну ділянку.
Керуючись : ст.ст.392, 1222, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 213, 215 ЦПК України , суд
Р І Ш И В:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: