Справа № 2-а-760/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 23 грудня  2010 року. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області  

в особі судді             Бобер К.Ф.

при секретарі            Кудлачик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м. Дубно справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Дубно при УДАІ УМВС України в Рівненській області Грещук Сергія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення

  встановив:  

 свою позовну заяву  ОСОБА_1  обґрунтовує  такими обставинами. Постановою ВК №206762 від 16.11.2010 р. винесеною інспектором ДПС ВДАІ м.Дубно Грещук С.С. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  Позивач просить визнати дану постанову незаконною та скасувати, оскільки не допускав порушень правил дорожнього руху, як про це вказано в постанові. Вважає, що його винуватості у скоєнні правопорушення відповідачем не доведено, а тому постанова винесена з порушеннями чинного законодавства, в зв’язку з чим просить її скасувати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав. Пояснив, що його дії як водія були правомірними і не суперечили вимогам правил дорожнього руху. 16.11.2010 р. він дійсно керував автомобілем по вул..Пекарській в м.Дубно та здійснив зупинку для розгрузки товару який він доставив в кафе «Дубенська кав»ярня». При цьому він зупинив транспортний засіб не в зоні забороненої дорожньої розмітки, а до її початку. Позивач не погоджувався з викладеними в протоколі обставинами, оскільки не порушував правил ПДР, про що зазначив в протоколі. Інспектором не було взято до уваги його заперечень. В зв»язку з чим просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності як незаконну.

 Адміністративний відповідач в судове засідання повторно не з»явився, в зв»язку з чим суд провів розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши  матеріали справи, суд приходить до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1  підлягає до задоволення з наступних  підстав.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення  ВК1 №046834 ОСОБА_1 16.11.2010 р. в м.Дубно по вул..Пекарська керуючи автомобілем не виконав вимогу горизонтальної дорожньої розмітки суцільна жовта лінія, зупинився в місці позначеному даною дорожньою розміткою. На підставі даного протоколу інспектором ДПС було винесено оскаржувану позивачем постанову. ОСОБА_1 вказаної обставини не визнав, пояснив, що він здійснив зупинку до початку дорожньої розмітки суцільна жовта лінія, а не безпосередньо в зоні її дії. Крім того, позивач обґрунтовує свою позицію тим, що він є перевізником по доставці товарів і здійснив зупинку для розвантаження товару в кафе «Дубенська кав»ярня», оскільки іншим чином здійснити такого розвантаження не було можливості і що згідно правил дорожнього руху не являється правопорушенням. Ці обставини підтверджуються наданими позивачем копіями видаткової накладної, договору про надання транспортних послуг, ліцензії.  Позивач вважає, що не порушив правил дорожнього руху, в зв»язку з чим оскаржив вищевказану постанову в судовому порядку. Позивач при складанні протоколу давав пояснення, в яких не погоджувався з фактом вчинення правопорушення.Незважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідків, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу. Згідно ч.2 ст. 71 КАС  України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи з принципу покладення обов’язку доказування на відповідача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем вчинення ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, отже, правомірності винесеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.  

 Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.  

      Керуючись : ст. ст. 9,11, 71, 86, 159, 163 КАС України,  ст. ст. 7, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 247, 279, ч.1 ст. 293 КУпАП суд  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Постанову ВК №206762 від 16 листопада 2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУАП – скасувати, адміністративну справу відносно нього – закрити.

       Постанова суду є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.  

    Суддя: