Судове рішення #12736999

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 4534/2010р.                                   Головуючий у першій

                                    інстанції  Бессараб Л.М.

Категорія  19                                     Доповідач у апеляційній

                                 інстанції Сундуков В.М.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 09 грудня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого:         Єфімової В.О.,

суддів:             Сундукова В.М., Колбіної Т.П.,

при секретарі:     Тахіровій О.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 16 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Енергетична компанія „Севастопольенерго” про відміну акта та рішення, визнання недійсною угоди і стягнення моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2007 року   ОСОБА_3, вточнивши позовні вимоги,  звернулася  до суду з вказаним позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” .        

Вимоги позову мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.  На її ім’я оформлений проект будинку за цією адресою та здійснюється будівництво. До 15 березня 2007 року в період будівництва жилого будинку за цією адресою вона була споживачем електроенергії  відповідно до договору на підключення електромережі з СТ „Підводник”  та сплачувала в касу садового товариства кошти за спожиту нею електроенергію, що підтверджується  довідкою товариства від 25.03.2007 року, абонентською книжкою  та квитанціями до касового ордеру. 25.04.2007 року за вих.№5959/0/2-07 на ім’я ОСОБА_5 прийшов лист в якому було вказано, що 07.06.2003 року представниками відповідача було зафіксовано самовільне підключення будинку за адресою АДРЕСА_1 до мереж ВАТ ЕК „Севастопольенерго”  без підписання договору про використання електроенергії  та відкриття особового рахунку. За цим фактом відповідачем був складений  акт №90443  відповідно якого до було прийняте рішення про нарахування збитків та нарахована сума до стягнення 14740,58грн. на особовий рахунок №315-121 на ім’я  ОСОБА_5, чоловіка власника будинку. Вказує, що про надання розстрочки на погашення заборгованості по акту про порушення ПВЕЕН, вона підписала помилково, оскільки відповідачем їй було пояснено, що після підписання вказаної угоди будинок підключать до електромереж, чим були порушені її права.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 16 квітня  2010 року   позовні вимоги задоволено частково.

Постановлено визнати рішення ВАТ „Севастопольенерго” про нарахування на особовому рахунку № 315-121 стягнення з ОСОБА_5 14740,58грн. таким, що втратило чинність в зв’язку зі смертю ОСОБА_5, визнати правочин  про надання розстрочки на погашення заборгованості від 29.03.2007 року заключний між ОСОБА_3 та ВАТ „Севастопольенерго” по акту про порушення  ПВЕЕН №90443 недійсним. Постановлено зобов’язати ВАТ „Севастопольенерго”  відшкодувати ОСОБА_3 збитки  у сумі 5456,88грн. В іншій частині позову відмовлено.  

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

 Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах   доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що діями ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” порушені права позивача на користування електричною енергією.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитись не може.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачка ОСОБА_3 є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. На її ім’я оформлений проект будинку за цією адресою  та здійснюється будівництво.

В період з 30.11.2003 року по 15.03.2007 року між позивачкою ОСОБА_3 та СТ „Підводник” на період будівництва житлового будинку був укладений договір про сумісне використання технологічних мереж та технологічного устаткування головного споживача, де головним споживачем є СТ „Підводник”, позивачка – субспоживачем, яка сплачувала в касу садового товариства за постачання головним споживачем їй електроенергії, що підтверджується довідкою товариства від 25.03.2007 року, абонентською книжкою до касового ордеру.

25.04.2007 року на ім’я ОСОБА_5, який не є власником земельної ділянки та будинку за адресою АДРЕСА_1, прийшов лист від відповідача у якому було вказано, що представниками відповідача  зафіксовано самовільне підключення  будинку до мереж ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” без підписання договору про використання електричної енергії та відкриття особового рахунку. Відповідачем було відкрито особовий рахунок та нарахована сума збитків у розмірі 14740,58грн.

29.03.2007 року між позивачкою та відповідачем було укладено та підписано договір про надання розстрочки  на погашення заборгованості  по акту про порушення  ПВЕЕН. За цією угодою позивачкою була сплачена на користь відповідача  сума у розмірі 5456,88грн.

Позивач підписала акт, який був складений не на її ім’я ,за умовою підключення свого будинку, після цього, до електромереж ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”.

Таким чином сума 14740,58грн. була нарахована за період, коли  споживачем електроенергії була позивач, що нею не заперечується.

Відповідно до п.22 Правил користування електричною енергією для населення (далі Правила) оплата спожитої енергії може, зокрема, здійснюватися за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником.

Відповідно до п.53 Правил  у разі виявлення представником енергопостачальника  порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначається   відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та проводиться розрахунок проведених нарахувань.

Таким чином складання  відповідачем актів та направлення  рахунків для оплати заборгованості та суми за актами здійснено ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” на підставі Правил користування електричною енергією.

За таких обставин слід визнати, що оскарження дій відповідача щодо факту складання актів, виписування та направлення ОСОБА_5 рахунку для оплати, що є різновидом претензії, яка не встановлює для позивачки будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховану суму, не передбачено діючим законодавством,  як спосіб захисту прав за договором користування електроенергією.

Вказані рахунки та акти можуть бути визнані в якості доказів при вирішенні іншого спору, де б оспорювались  дії чи рішення відповідача, які є обов’язковими до виконання позивачкою, зокрема  при визнанні дій відповідача щодо відключення електропостачання неправомірними та відшкодування шкоди, або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків за порушення будь-якою з сторін правил користування електричною енергією, при вирішенні яких суд зобов’язаний буде дати оцінку вказаним рахункам та складеним актам та підставам їх виписування.

Проте таких позовних вимог ні позивачкою, ні відповідачем не заявлялось.

За таких обставин рішення суду в частині визнання рішення відповідача про нарахування до стягнення з ОСОБА_5 14740,58грн. визнати законним та обґрунтованим не можна у зв’язку з чим воно відповідно  до вимог п.2,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.299 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

 Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість  використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

З матеріалів справи пояснень позивача та її представника вбачається, що ОСОБА_3, вчиняючи правочин, помилялася щодо мотивів правочину та вчинила його з власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення.

Відповідно до  п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду  України №9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ  про визнання правочинів недійсними”  помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення  однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

За таких обставин слід визнати, що підстав для визнання правочину недійсним, як вчиненого під впливом  помилки (ст.229 ЦК України) не має.

Тому і в цій частині рішення суду, відповідно до вимог п.2,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню.

В позові про відшкодування моральної шкоди позивачу відмовлено обґрунтовано, тому в цій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.  

За таких обставин слід визнати, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню, а рішення суду першої інстанції  частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про  відмову у позові.

На підставі викладеного, судова колегія, керуючись ст.ст. 303-316 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” задовольнити.

 Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 16 квітня 2010 року в частині визнання рішення ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” про нарахування стягнення з ОСОБА_5 14740,58грн. таким, що втратило чинність, визнання правочину про надання розстрочки на погашення заборгованості, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”, недійсним та зобов’язання  ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”  відшкодувати ОСОБА_3 збитки у сумі 5456,88грн. скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 в зазначених вимогах відмовити.

В інший частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:          підпис                В.О.Єфімова

Судді:                 \підпис               В.М.Сундуков

                        \підпис              Т.П.Колбіна

з оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м.Севастополя                                 В.М.Сундуков

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація