Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
04 лютого 2010 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Яковлєв С.В.
з участю
правопорушника . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 33 - 46 / 2010 за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Романівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2010 року, –
в с т а н о в и в :
цією постановою судді ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Романів Житомирської обл., громадянина України, працюючого лісником ДП „Дзержинський лісгосп АПК”, жителя АДРЕСА_1, раніше не притягуваного до адміністративної відповідальності,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді 1 (одного) року позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до постанови судді суду першої інстанції 24 грудня 2009 року о 13 год. 45 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем „ВАЗ-2121” (реєстраційний № НОМЕР_1) і рухаючись в с. Залужне Романівського р-ну Житомирської обл., перебував в стані алкогольного сп’яніння і від проходження в установленому порядку медичного огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5, 2.9 „а” Правил дорожнього руху (далі – ПДР) та вчинив правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП (а.с.6).
В апеляції правопорушник ОСОБА_1 просить змінити судове рішення щодо нього, змінивши вид адміністративного стягнення в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП.
На обгрунтування апеляції її автор зазначає, що на час вчинення правопорушення, при складанні інспектором протоколу про адміністративне правопорушення та в судовому засіданні він визнав і визнає на даний час, що напередодні – 23 грудня 2009 року, тобто на свій день народження він дійсно ________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 33-46 / 2010 Головуючий у суді І-ої інстанції Грубіян Є.О.
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
вживав алкогольні напої. Безпосередньо ж в день складання протоколу він спиртні напої не вживав.
Від проходження в установленому порядку медичного огляду на стан сп’яніння він відмовився за браком часу, так як на медичне обстеження було б затрачено не менше 3-ох годин. При цьому він знаходився при виконанні службових обов’язків, а робочий час закінчувався о 18-ій годині і він не міг самовільно залишити роботу.
Просить врахувати те, що до адміністративної відповідальності він притягнутий вперше, позитивно характеризується за місцем роботи, працює лісником в ДП „Дзержинський лісгосп АПК” і виконання його службових обов’язків пов’язане з постійним управлінням транспортними засобами, а, крім того, просить врахувати клопотання керівника ДП „Дзержинський лісгосп АПК” (а.с.8-9).
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3 – 21 / 2010, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію з мотивів, наведених у ній, перевіривши постанову судді в межах, передбачених ст.294 ч.7 КУпАП, суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2009 року о 13 год. 45 хв. ОСОБА_1 порушив вимоги ст.130 ч.1 КУпАП за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АМ № 059820 та оскаржуваній постанові судді.
Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення грунтуються на сукупності розглянутих суддею доказів і апелянтом не оспорюються.
Суддя, правильно встановивши обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушення і обгрунтовано прийшовши до висновку про доведеність вини ОСОБА_1, при вирішенні питання про вид і розмір стягнення повинен був керуватись загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення – ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови суддею дані вимоги закону не були дотримані.
Зокрема, суддя, розглядаючи справу по суті, не тільки не врахував обставин, що пом’якшують відповідальність, але й не мав будь-яких даних про особу правопорушника.
Так, по справі встановлено, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому ним правопорушенні визнав повністю і щиро розкаявся у скоєному, що є обставиною, що пом’якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення (ст.34 ч.1 п.1 КУпАП).
Крім того, з матеріалів справи та доданих ОСОБА_1 до апеляції документів вбачається, що він : до адміністративної відповідальності притягується вперше (а.с.2) ; працює та позитивно характеризується за місцем роботи (а.с.11) ; директор ДП „Дзержинський лісгосп АПК” у своєму клопотанні від 18 січня 2010 року № 10 просить не позбавляти лісника ОСОБА_1 права керування транспортними засобами у зв’язку з виробничою необхідністю (а.с.12).
Таким чином, суд вважає, що фактичні обставини вчиненого правопорушення та наведені вище обставини в їх сукупності дають підстави для задоволення апеляції ОСОБА_1 і зміни прийнятого суддею рішення.
Згідно вимог ст.293 ч.1 п.4 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з чотирьох рішень, в тому числі змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З врахуванням наведеного суд вважає, що ОСОБА_1 слід визначити стягнення у виді штрафу та в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст.130 ч.1 КУпАП. При цьому суд виходить з того, що санкція ст.130 ч.1 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу на водіїв від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, або громадські роботи на строк від 40 до 50 годин, або адміністративний арешт на строк від 7 до 10 діб. Стягнення, передбачені ст.24 ч.1 п.п.5-1 – 7 КУпАП не можуть бути призначені, так як посилюють накладене на ОСОБА_1 стягнення, як і не можуть бути призначені стягнення, передбачені цим же законом у п.п.1, 3 та 4.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, –
п о с т а н о в и в :
апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Романівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині обраного щодо нього заходу стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, змінити : застосувати щодо нього захід адміністративного стягнення у межах санкції вказаного закону у виді штрафу в розмірі 150 (ста п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп.
В решті дану постанову залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д я С.В. Яковлєв