УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

  У Х В А Л А

  Іменем   України

23  грудня  2010 року  

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

                головуючого           Широкової Л.В.,

              суддів             Худякова А.М., Снітка С.О.,                                              

при секретарі судового

              засідання               Пюра Г.В.

              з участю              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2  на   рішення   Корольовського районного суду м.Житомира   від   08 листопада   2010   року

по цивільній справі за  позовом ОПТМ „Житомиртеплокомуненерго” до ОСОБА_2 про стягнення боргу за теплопостачання,

в с т а н о в и л а :

        Рішенням Корольовського районного суду  м.Житомира від 08 листопада 2010 року задоволено позов ОПТМ „Житомиртеплокомуненерго” до ОСОБА_2  про стягнення боргу за теплопостачання. З відповідача  на користь позивача стягнуто  1950,23  грн. боргу за теплопостачання та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        Ухвалою цього ж суду від 15 листопада 2010 року виправлена  описка в рішенні  про те, що відповідач є квартиронаймач квартири АДРЕСА_1.

         В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що ніякого боргу за теплопостачання за квартиру №АДРЕСА_2   в нього немає, оскільки він немає ніякого відношення до цієї квартири.  Також посилається на те, що судом першої інстанції не були враховані положення ст.ст.16,19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.

          Посилаючись на ці обставини, відповідач просив  апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким  позивачу в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

            Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 є наймачем квартири №АДРЕСА_1 яка включена до системи централізованого теплопостачання. Теплопостачання (опалення та постачання гарячої води) здійснюється ОПТМ „Житомиртеплокомуненерго”. Договір по наданню послуг сторонами не укладено.

          Статтями 20,21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця  - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

        Обов’язок споживача укласти договір  про надання  житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачена також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів №572 від 8.10.1992 року, із змінами, внесеними постановою КМ України №45 від 24 січня 2006 року.

           Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначене  як обов’язок, а не право сторін.

           Відсутність договору за умови надання  послуг не є підставою для відмови у позові про стягнення оплати за надані послуги.

            Задовольняючи позовні вимоги ОПТМ „Житомиртеплокомуненерго”  до ОСОБА_2. про стягнення 1950,23 грн. боргу за теплопостачання, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

          Щодо даних висновків суд першої інстанції в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується й апеляційна інстанція, оскільки такі висновки  суду ґрунтується на вимогах закону та здобутих у справі доказах.

           Правильність заявлених позивачем суми боргу  підтверджена розрахунком ОПТМ „Житомиртеплокомуненерго” , відповідачем не оспорюється (а.с.9,10).

         Крім того, відповідачем не подано суду належних і допустимих доказів, які б свідчили про неналежне виконання позивачем своїх обов’язків з теплопостачання.

        Допущена судом першої інстанції описка щодо адреси  квартири, заборгованість по якій має відповідач, не дає підстав для скасування судового рішення. Крім того, ухвалою суду (а.с.29)  цю описку було виправлено.

              У зв’язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, повно і всебічно з’ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши  вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

          Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої  апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

            Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

           Рішення Корольовського районного суду м.Житомира  від 08  листопада 2010  року залишити без зміни.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та  може  бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді:    

Справа №22 ц –8705/10             Головуючий у 1 інст.:  Бондарчук В.В..

Категорія 24                  Суддя – доповідач:  Широкова Л.В.