УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого - судді Широкової Л.В.,
суддів Худякова А.М.,
Снітка С.О.
при секретарі Назаренко К.С.,
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 16 червня 2009 року
по справі за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_2 про стягнення відновлювальної вартості земельних насаджень,-
в с т а н о в и л а:
В березні 2009 року Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах Новогуйвинської селищної ради Житомирського району звернувся до суду з вказаним позовом. Посилаючись на те, що під час перевірки Житомирською міжрайонною природоохоронною прокуратурою було встановлено, що в порушення „Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України”, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94 № 70 відповідачем на підставі ордеру на знесення зелених насаджень, виданого Новогуйвинською селищною радою, було здійснено порубку 57 дерев без сплати їх відновлювальної вартості. Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Новогуйвинської селищної ради відновлювальну вартість знесених нею дерев в розмірі 22312, 76 грн..
Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 16 червня 2009 року позов задоволено.
Справа 22 ц – 8703/10 Головуючий у суді 1 інст. Полонець С.М.
Категорія 35 Суддя-доповідач Широкова Л.В.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи зі ОСОБА_2 на користь Новогуйвинської селищної ради Житомирського району, Житомирської області 22312,76 грн. відновлювальної вартості знесених нею дерев, суд першої інстанції виходив з того, що остання, в порушення „Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України”, затверджених наказом держкомітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994 року, на підставі ордеру, виданого Новогуйвинською селищною радою від 31.06.2006 року, та акту обстеження зелених насаджень фактично знесла 57 дерев.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з таких підстав.
Спірні відносини, що склались між сторонами, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України "Про рослинний світ", "Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України”, „Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1045.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до пункту 1.2 "Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України", затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94 № 70 ці Правила є обов’язковими для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, експлуатацією, ремонтом та утриманням всіх видів зелених насаджень, розташованих на території міст та інших населених пунктів, у тому числі під час посадки дерев (чагарників) у лунки, а також утримання незначних озеленених ділянок –острівців, газонів, квітників, уздовж транспортних магістралей, газонів, набережних. Пунктом 1.3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 року №105, які набрали чинності з 17 серпня 2006 року, утримання зелених насаджень у населених пунктах України є також обов’язковими для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями та громадянами.
Як унормовано статтею 40 Закону України "Про рослинний світ", відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об’єктів рослинного світу.
Згідно із ч.3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 10.03.2006 року на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок отримала у власність чотири земельні ділянки загальною площею 0,48 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по вул.Житомирській в смт. Гуйва, Житомирського району, Житомирської області, та отримала державні акти на право власності на вказані земельні ділянки(а.с.50-57).
Закладаючи позов про стягнення зі ОСОБА_2 22312,76 грн., позивач посилався на те, що остання на належній їй на праві власності земельній ділянці знесла 57 дерев без сплати їх відновлювальної вартості, а тому повинна відшкодувати Новогуйвинській селищній раді зазначену шкоду. Як на доказ своїх вимог позивач посилався на рішення Новогуйвинської селищної ради від 11.08.2005 року, ордер на право вирубки дерев та акти обстеження земельної ділянки масиву №1-а смт.Гуйва від 17.05.2006 року, від 05.09.2006 року, розрахункову відомість та довідку Новогуйвинської селищної ради.
Проте колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факту знесення ОСОБА_2 57 дерев на час дії „Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України”, затверджених наказом держкомітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994 року .
Так, відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 втратив чинність наказ Держжитлокомунгоспу України від 29.07.1994 року №70 „Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1994 року. Цей наказ набрав чинності відповідно до його п.6 - з 17 серпня 2006 року.
Відповідно до п.10 „Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1045, який набрав чинності з 09 серпня 2006 року, видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновлювальної вартості .
Колегія суддів не може визнати належним доказом ордер, який виданий Новогуйвинською селищною радою від 31.06.2006 року на дозвіл знесення 57 дерев, в якому тільки зазначено дозвіл на вирубку, а не факт самої вирубки та дата вирубки (а.с.5), а також акт обстеження від 05 вересня 2006р. Даний акт складений на час дії п.10 „Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1045, який надавав право власнику зносити дерева на своїй приватній земельній ділянці без будь-яких сплат до селищної ради. Крім того, в ньому не зазначено, коли саме провела знесення дерев відповідач. Не може слугувати доказом і акт обстеження насаджених дерев... (а.с.24-28), оскільки він не містить дату його складання, а також не містить як дати погодження, так і затвердження. Щодо наданого акту перевірки дотримання природоохоронного та земельного законодавства на території земель Новогуйвинської селищної ради від 17.05.2006 року (а.с.№3), то з нього вбачається виявлений факт знесення всього 39 зелених насаджень з діаметрами пнів від 18 см. до 50 см., без зазначення порід дерев та їх вартості. Дані, викладені в цьому акті, різняться з даними, викладеними в іншому акті(а.с.24-25).
Відтак позовні вимоги недоведені.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309,313, 316 ЦПК України, колегія суддів -
В и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 16 червня 2009 року скасувати та постановити нове рішення, яким в позові Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_2 про стягнення відновлювальної вартості земельних насаджень відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді