УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

  У Х В А Л А

  Іменем   України

09 грудня 2010 року  

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

                головуючого           Широкової Л.В.,

              суддів             Худякова А.М., Снітка С.О.,

при секретарі судового

              засідання             Назаренко К.С.,

              з участю    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2  на   рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області   від   06 жовтня   2010   року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»  до ОСОБА_2  про звернення стягнення,–

в с т а н о в и л а :

У травні 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок, загальною площею 78,6кв.м., житловою площею 48,7 кв.м., який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, пров. Довженка, 7, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також зобов’язати органи реєстрації – відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Бердичеві Житомирської області зняти з реєстраційного обліку усіх громадян, які зареєстровані за вищевказаною адресою. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору від 28 лютого 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 50000 дол. США на придбання нерухомості, а також 10000 дол. США на сплату страхових платежів, строком до 27 лютого 2027 року, та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Однак, в порушення умов вказаного договору, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка за курсом НБУ станом на 25 квітня 2008 року становила 284968,47грн. У жовтні 2008 року позивач уточнив суму позовних вимог, яка становить 291471,77 грн. (за курсом НБУ).

   Рішенням   Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області   від   06 жовтня   2010   року позов задоволено частково. Звернено стягнення на предмет іпотеки – вищезазначений житловий будинок шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. В частині позовних вимог про зняття з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України – відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема відповідач зазначає, що кредитний договір та договір іпотеки містять ознаки недійсності (нікчемний правочин), оскільки формально були оформлені на нього, хоча насправді кредитні кошти ОСОБА_2 не отримував.

    Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що  апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.  

          Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2  28 лютого  2007 року отримав у ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредит в розмірі 50 000доларів США  на придбання нерухомості, а також 10000 доларів США на сплату страхових платежів, строком до 27 лютого 2027 року, який він зобов’язався повертати щомісячними платежами в розмірі 656,36 доларів США в період з 01 по 05 число кожного місяця (а.с.7-11).  

              В забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_2  передав в іпотеку банку житловий будинок, загальною площею 78,6 кв.м., який знаходиться за адресою : Житомирська область, м.Бердичів, пров.Довженка,7 (а.с.12-15).

           Судом також було встановлено, що відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, щомісячні платежі по погашенню кредиту вносив не регулярно та не в повному об’ємі, внаслідок чого утворилася заборгованість по цих платежах.  

           А тому суд  правильно прийшов до висновку про те, що банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики.  

            Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення  стягнення на предмет іпотеки.  

         Отже суд на законних підставах, з дотриманням вимог ст. ст. 38, 39 ЗУ «Про іпотеку» задовольнив позов банку і звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, що знаходиться  в м.Бердичеві Житомирської області по  пров.Довженка,7 та належить ОСОБА_3.  

          Відповідає вимогам закону рішення суду і в частині відмови у знятті ОСОБА_2  з  реєстраційного обліку в цьому будинку, оскільки він  в ньому не зареєстрований.  

            За наведених обставин посилання апелянта на порушення судом норм матеріального права при ухваленні рішення суду є безпідставними.

            Доводи ОСОБА_2  про те, що він  коштів за кредитом  не отримував, спростовуються матеріалами справи: кредитним договором, показами свідків.

             Судом першої інстанції було роз’яснено відповідачу право на звернення з відповідним позовом щодо законності вказаних договорів. Проте, зустрічного позову щодо таких вимог ОСОБА_3 не заявляв,  інші матеріали справи, які могли б спростувати отримання ним кредиту суду, не надані.

            Постанова  про порушення кримінальної справи та  повідомлення про розслідування кримінальної справи по факту шахрайства вчиненого  відносно ОСОБА_2 та зловживання службовим становищем посадовими особами ЗАТ КБ „Приватбанк”  при оформленні договору іпотеки (а.с. 157,186,187), не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до положень ч.4 ст.61 ЦПК України, тільки вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою..

              Рішення суду  відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи, підстав для його зміни або скасування немає.

Керуючись ст. ст.  303-304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

  Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 жовтня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                                                          Судді

Справа №22 ц –8669/10             Головуючий у 1 інст.:  Замега О.В.

Категорія 27                  Суддя – доповідач:  Широкова Л.В.