УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
16 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Худякова А.М., Снітка С.О.,
при секретарі судового
засідання Назаренко К.С.,
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_2 – представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Соболівської сільської ради Брусиловського району Житомирської області , ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання рішення недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання недійсним державного акта на право власності на земельні ділянки , –
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати протиправним рішення виконкому Соболівської сільської ради Брусиловського району Житомирської області від 29 листопада 1994 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки розміром 0,25га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та 0,2000га для ведення підсобного господарства, та скасувати дане рішення в цій частині, визнати частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_6 щодо передачі у власність земельної ділянки розміром 0,25га для обслуговування житлового будинку та 0,2043 га для ведення підсобного господарства, а також визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 грудня 2006 року, виданого на ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо успадкування ними земельної ділянки розміром 0,25га для обслуговування житлового будинку та 0,2043 га для ведення підсобного господарства.
Позивачка в судовому засіданні збільшила свої вимоги та просила визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_6 щодо передачі у власність земельної ділянки розміром 0,85га по АДРЕСА_1, оскільки рішення виконкому Соболівської сільської ради Брусиловського району Житомирської області від 29 листопада 1994 року щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_6 не приймалось, а також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 грудня 2006 року.
Свої позовні вимоги ОСОБА_4 мотивувала тим, що Соболівською сільською радою Брусиловського району Житомирської області порушено її права землекористувача як правонаступниці та спадкоємиці після смерті її матері ОСОБА_7
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Рішення виконавчого комітету Соболевської сільської ради від 29 листопада 1994 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки розміром 0,25га для обслуговування жилого будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 визнано протиправним, а також скасоване в цій частині. Визнано частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_6 від 14 жовтня 1997 року в частині передачі йому у власність зазначеної земельної ділянки. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 грудня 2006 року, видане на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в частині успадкування ними вказаної земельної ділянки. В решті вимог позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, зазначаючи зокрема про те, що судом було об’єднано та розглянуто в одному провадженні вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, які мають значення для справи, зокрема зазначаючи про те, що судом не було враховано того, що саме вона є власницею житлового будинку за вказаною адресою, і що Соболівська сільська рада Брусилівського району Житомирської області визнала позов та просила суд визнати рішення виконкому від 29.11.1994 р. протиправним.
ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповну та невірну оцінку доказів, які мають значення для справи, а також врахувати довідку Озерської сільської ради Брусилівського району від 21 жовтня 2010 року №475 як доказ на підтвердження того, що рішення виконкому Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_6 було прийнято правомірно і, відповідно, права ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ніяким чином порушені не були.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що провадження у справі в частині вирішення позову про визнання недійсним рішення виконкому Соболівської сільської ради Брусиловського району Житомирської області від 29 листопада 1994 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки розміром 0,25га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та 0,2000га для ведення підсобного господарства, слід закрити, а в іншій частині позову слід відмовити за таких підстав.
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:
1. захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;
2. інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності).
Аналогічні роз’яснення містяться в рішенні Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України , пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України , пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Така ж позиція висловлена у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 "Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 " Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яким внесено зміни до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" , де зазначено, що всі спори, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Ураховуючи те, що Соболівська сільська рада під час вирішення питань передачі у приватну власність земельної ділянки на ім’я ОСОБА_6 діяла як суб’єкт владних повноважень, то спір повинен розглядатися адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, відповідно до вимог ч.1 ст.205, 310 ЦПК України рішення суду в частині вирішення спору про визнання недійсним рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст.303,304, 310,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2010 року в частині визнання протиправним рішення виконавчого комітету Соболівської сільської ради від 29 листопада 1994 року №100 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Соболівської сільської ради Брусиловського району Житомирської області, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення виконкому Соболівської сільської ради Брусиловського району Житомирської області від 29 листопада 1994 року №100 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки розміром 0,25га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та 0,2000га для ведення підсобного господарства закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :
Справа №22 ц –7306/10 Головуючий у 1 інст.: Седун Ф.В.
Категорія 45 Суддя – доповідач: Широкова Л.В.