УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
28 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Франовської К.С.,
Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Ганько Ю.І.,
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2008 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділ частки зі складу земельної ділянки, –
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила виділити у її володіння і користування земельну ділянку розміром 0,6375 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Свої вимоги ОСОБА_5 мотивувала тим, що їй та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить земельна ділянка розміром 0,85га на підставі свідоцтва про право на спадщину. Позивачка зазначала, що не може виготовити технічну документацію та державний акт на належну їй частину земельної ділянки, оскільки співвласник не підписує акт про встановлення спільної межі.
Під час розгляду справи до участі в справі був залучений ОСОБА_4 як правонаступник померлої ОСОБА_5, з правами, наданими позивачеві.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Виділено в натурі у власність ОСОБА_4 ? частини площею 0,6375 га із земельної ділянки загальною площею 0,85га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, за варіантом №1 судової експертизи розподілу земельної ділянки від 25 травня 2010 року, яка зазначена на схемі 1-б рожевим кольором та літерами З-В-Г-Е-А-Ж-Є-З; доступ до земельної ділянки забезпечується з вулиці Жмурівка по межі Ж-А довжиною 4 метри. Виділено в натурі у власність ОСОБА_3 ? частину площею 0,2125га із земельної ділянки загальною площею 0,85га, розташованої за вищевказаною адресою, за варіантом №1 судової експертизи розподілу земельної ділянки від 25 травня 2010 року, яка зазначена
Справа №22 ц –6796/10 Головуючий у 1 інст.: Грищенко М.В.
Категорія 45 Суддя – доповідач: Широкова Л.В.
на схемі 1-б жовтим кольором та літерами Б-З-Є-Ж; доступ до земельної ділянки забезпечується з вулиці Жмурівка по межі Б-Ж довжиною 42,10 метрів.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким виділити йому земельну ділянку площею 0,25га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та ? частину земельної ділянки площею 0,15га для ведення особистого селянського господарства, а також виділити ОСОБА_4 ? частини земельної ділянки площею 0,45га для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки загальною площею 0,85га, розташованої по АДРЕСА_1.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що він є власником 3/4 частини земельної ділянки площею 0, 85 га, має право на виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки та виділив йому в натурі зазначену частку відповідно до варіанту 1, запропонованого експертом у висновку від 25.05. 2010 p., оскільки ОСОБА_3 не навів доводів щодо безпідставності цього варіанту розподілу земельної ділянки.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив всі обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що відповідно до Державних актів на право приватної власності на землю від 13.03.2003 року, 21.10.2004 року (а.с.12,22), свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.120) ОСОБА_4 є власником 3/4 частини земельної ділянки, яка знаходиться на території Містечківської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, с.Ковганівка, площею 0,85 га. ОСОБА_3 є власником 1/4 частини зазначеної земельної ділянки (а.с. 169).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Згідно з ч.3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки, а з ч. 4 ст. 88 ЗК України - учасник спільної часткової власності за земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25 травня 2010 р. визначено 3 варіанти розподілу земельної ділянки. Суд застосував варіант №1. ОСОБА_3 не навів суду доводів щодо порушення його права власності на земельну ділянку даним варіантом розподілу, а тому суд правомірно застосував один з варіантів розподілу земельної ділянки, запропонований експертом.
Пленум Верховного Суду України в п.п. г. п.18 постанови від 16.04.2004 року №7 із змінами „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” роз’яснив, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 року в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК України на підставі цивільно правових угод, а право користування – на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором, а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
Оскільки за правоустановлюючими документами ОСОБА_3 набув право власності на ? частини домоволодіння без земельної ділянки, то його доводи про перехід права власності на 0,25 га землі одночасно з ? будинку є безпідставними.
Рішення суду відповідає вимогам закону, підстав для його зміни або скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Р ішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді