УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
12 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого – судді: Широкової Л.В.,
суддів : Кашапової Л.М., Олексієнка М.М.
при секретарі судового засідання Назаренко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ НВКФ „RВТ” про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 01 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
В липні 2007 року ОСОБА_1 пред’явила позов до ТОВ НКВФ „RВТ” про встановлення факту трудових відносин в період з 25.11.2007 року по 30.04.2009 року на посаді бухгалтера за сумісництвом, стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 3556 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. Свої вимоги мотивувала тим, що фактично працювала у відповідача, до її обов’язків входило кадрове діловодство, ведення бухгалтерського обліку, проте трудові відносини відповідно до вимог чинного законодавства не оформила.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 01 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду просить скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України у цивільному процесі кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначала, що трудова угода з ТОВ НКВФ „RВТ” була укладена усно і факт виконання нею трудових обов’язків свідки не можуть підтвердити оскільки на підприємстві працюють лише родичі, а окрім того вона має письмові підтвердження про здачу звітів до податкової, приймала участь у перевірках підприємства, вела кадрове діловодство.
ОСОБА_1 не довела суду, що у період з 26.11.2007 року по 30.04.2009 року вона дійсно виконувала як головний бухгалтер у товаристві зазначені у позовній заяві роботи, без надання робочого місця, встановлення посадових обов’язків та оплати праці, та без дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку.
З пояснень відповідача встановлено, що позивачка іноді виконувала разові доручення.
Про те, що в штатному розкладі ТОВ НКВФ „RВТ” посади головного бухгалтера немає, сторони не заперечували.
Позивач не надала суду жодного доказу, який би підтверджував про наявність трудових відносин з відповідачем та одержання заробітної плати за виконання роботи.
Доводи позивачки також спростовуються іншими доказами.
Так, перевіркою, проведеною за заявою ОСОБА_1 прокуратурою м.Житомира, з врахуванням висновків спеціалістів територіальної Державної інспекції праці у Житомирській з області від 29.01.2010 року (а с. 46-48) встановлено, що ОСОБА_1 у відповідача не працювала.
Будь-які документи (розрахунково-платіжні відомості, видаткові касові ордери, накази, угоди) що підтверджували б про перебування ОСОБА_1 у трудових стосунках з ТОВ НКВФ „RВТ” та оплату праці, остання суду також не надала.
В процесі вирішення спору не встановлено і наявності заяви ОСОБА_1 про прийняття на роботу головним бухгалтером.
Згідно із ст.24 КзПП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.
Оскільки судом не добуто доказів на підтвердження факту досягнення сторонами (ОСОБА_1 та ТОВ НВКФ„RВТ”) згоди з питання про прийняття на роботу позивача, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для встановлення факту наявності трудового договору між сторонами на підставі ч.4 ст.24 КзПП України.
Посилання позивача на наявність копій квитанцій про одержання нею коштів безпідставні, оскільки ці документи носять разовий характер і за обставин, які мали місце, не можуть слугувати доказами наявності трудових відносин позивача з відповідачем.
Ухвалене судом рішення є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 01 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий Судді
____________________________________________________________________________________________
Справа №22ц/5071/10 Головуючий у 1 інстан.:Чішман Л.М.
Категорія 51 Доповідач у 2 інс.: Широкова Л.В.