УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

  У Х В А Л А

  Іменем   України

14 жовтня 2010 року  

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

                головуючого           Широкової Л.В.,

              суддів             Франовської К.С.,

                                                                      Худякова А.М.,

при секретарі судового

              засідання             Назаренко К.С.,

              з участю    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5   на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17  червня 2010 року

по справі за позовом прокурора Червоноармійського   району Житомирської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі  Богунського відділення №75 ВАТ „Ощадбанк” до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и л а :

          В травні 2010 року прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що  12 червня  2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії -Богунське відділення №75 та ОСОБА_6  було укладено кредитний договір №369.

        На виконання договору ОСОБА_6 отримала в банку кредит в сумі 20 000 гривень, який зобов'язалась погасити рівними частками з виплатою відсотків щомісячно до 11 червня 2011  року.

       На забезпечення виконання кредитного договору додатково між банком з однієї сторони та ОСОБА_3, ОСОБА_4  та ОСОБА_5  з іншої, укладено договори поруки.

       За цим договором у випадку невиконання зобов'язань поручителі  зобов'язались виконати зобов'язання за кредитним договором за неї.

         В порушення взятих на себе зобов”язань ОСОБА_6 систематично не вносились чергові платежі за договором кредиту та відсотки, не сплачувались зазначені платежі до банку і поручителями.

        Тому прокурор просив стягнути солідарно із відповідачів 17568,94 гривень боргу за договором кредиту, а також державне мито на користь держави.  В процесі розгляду справи прокурор  позов доповнив, просив розірвати договір кредиту та  стягнути з відповідачів 18926,30 грн. боргу.

        Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 червня 2010  року позовні вимоги прокурора задоволені, кредитний договір № 369 від 12 червня 2008 року, укладений між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_6   розірвано.

        Стягнуто із ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5  на користь Богунського  відділення Ощадного банку України № 75 солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 18926,30 грн. та по 47,50 грн. державного мита і 30 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу з кожного  в дохід держави.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_7,ОСОБА_5рішення суду просять скасувати,  посилаючись на  невідповідність висновків суду обставинам справи.          Вважають, що судом не враховано, що ОСОБА_6 має  у своїй власності магазин, квартиру, вони від даного кредиту коштів не отримували.

        Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянтів задоволенню не підлягає з таких підстав.

        Відповідно до ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

        Відповідно до ст.ст.509, 525-526, 546, 548, ч.1, 549-550,  553-554, 556, 651, ч.2, 1054 ЦК України зобов'язання за договором кредиту повинні виконуватись сторонами відповідно до умов договору, вимог чинного законодавства, звичаїв,  ділового обороту.

         Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

          За договором поруки поручитель несе солідарну відповідальність разом із боржником за виконання зобов'язань перед кредитором, в тому числі по основному боргу, пені, процентах, неустойці та інше.

        Поручитель сам зобов'язаний контролювати виконання зобов'язань боржником, за якого він поручився.

        Кредитор (Ощадбанк) вправі вимагати розірвання договору, сплати основного боргу, процентів та пені у випадку невиконання боржником та його поручителями своїх зобов'язань за договором кредиту.

        Виконання зобов'язань забезпечується, в тому числі, неустойкою (штрафом, пенею), якщо це передбачено договором.

        Судом встановлено, що  відповідно до укладеного між Богунським відділенням Ощадного банку України № 75 та ОСОБА_6 договору кредиту  від 12 червня 2008 року (а.с.2) остання отримала 20 000 грн. споживчого кредиту, який зобов'язалась погашати рівними частками з виплатою процентів щомісячно. Договором  передбачено сплату процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у випадку невиконання зобов'язань боржником, та інше.

        На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6,  між відділенням банку та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  укладено договори поруки (а.с.4-6).

       Однак, ОСОБА_6  та її поручителі зобов'язань перед Ощадним банком України не виконали, заборгували банку 16343,30 грн. основного боргу, 1351,01  нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом, 1132,29  пені та   100 грн. щомісячної комісії станом на 01 червня 2010  року (а.с.32).

        Зазначені обставини повністю визнавались сторонами в суді першої інстанції та підтверджуються матеріалами справи: розрахунком  відділення Ощадного банку України № 75, копіями кредитного договору та договорів поруки (а.с.2-6), іншими матеріалами справи.

         Судом встановлено, що за умовами вищезазначених договорів поруки, укладених між ВАТ „Ощадбанк України”  та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й позичальник.

             Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

          Тому кредитор мав право вимагати виконання зобов’язання як від боржника, так і від поручителя.

        Доказів про можливість сплати боргу боржником суду не подано, тому суд правильно поклав відповідальність на поручителів за умовами договору поруки.

        Доводи апеляційної скарги апелянтів не ґрунтуються на нормах права, спростовуються дослідженими доказами і підстави до її задоволення в межах  доводів апеляційної скарги відсутні.

         Керуючись ст.ст.303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  відхилити.

             Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17  червня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                                                          Судді

Справа  № 22ц-4960 /10                                              Головуючий у 1 інст.Гуц О.В.

Категорія    27                                                                   Доповідач:  Широкова Л.В.