Справа №2-1146/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

18 лютого 2007 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Затолочного B.C., при секретарі Морозовій Н.М., за участю:

·представника позивача ОСОБА_1.,

·відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі справу за позовом заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про визнання права на вільний вибір місця проживання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання права на вільний вибір місця проживання.

Позов, на задоволенні якого в судовому засіданні наполягав представник позивача, обгрунтований тим, що позивач є його та відповідача дитиною.

В теперішній час позивач має право на вільний вибір місця проживання і, скориставшись цим своїм правом, вирішила проживати з батьком.

Відповідачка цьому постійно перешкоджає.

Тому позивач просить визнати її право на вільний вибір місця проживання і зобов'язати відповідача не перешкоджати здійсненню цього права.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що дитина проживає з батьком і вона ніяким чином не перешкоджає вибору нею свого місця проживання.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні в беззаперечному порядку, ОСОБА_1. та відповідач перебували між собою в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1(позивач у справі).

Ці обставини також підтверджуються свідоцтвом про народження.

До листопада 2006 року ОСОБА_3. проживала у діда та баби, а з листопада 2006 року проживає разом з батьком в АДРЕСА_1

Ці обставини встановлені поясненнями представника позивача та відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач у справі не надала жодних доказів тих обставин, що відповідач якимсь чином перешкоджає їй вільно обирати місце свого проживання.

Таким чином у судовому засіданні не доведено порушення прав позивача і необхідності у зв'язку з цим їх судового захисту.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3  до ОСОБА_2  про визнання права на вільний вибір місця проживання відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня прогаяошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційнопгкарги, з подачею її копії до апеляційного суду.