печерський районний суд міста києва
справа № 2-3794-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Кирилюк І.В.,
при секретарі: Кухар Н.В.,
за участю:
представника позивача: не з’явився,
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И В:
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – позивач, МТСБУ) звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач, ОСОБА_2.) в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 22 271,33 грн. понесених витрат; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; покласти на відповідача судові витрати по сплаті наданої правової допомоги.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем марки «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода., внаслідок якої пошкоджена транспортний засіб «Субару», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3. Розмір завданих збитків відповідно до звіту становить 26 005,60 грн. відповідно до чинного законодавства, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі – ОСОБА_3 в межах обов’язкового ліміту відшкодування в розмірі 22 371,33 грн., в тому числі, 21 671,33 грн. за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу, та 600,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на експертне дослідження. Крім того, позивач поніс витрати на збір документів по справі в розмірі 100,00 грн. позивач двічі звертався до відповідача про компенсацію витрат в добровільному порядку, однак відповідач на ці звернення не відреагував.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2010 року цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування, було прийнято до провадження.
Представник позивача та відповідач в судове засідання не з’явились.
Представник позивача в заяві, що надійшла на адресу суду просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в заяві на адресу суду позов визнав повністю та просив розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 03.05.2007 року з вини ОСОБА_2, що керував автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, за результатом якої зазнав пошкоджень автомобіль «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3.
Згідно звіту про оцінку автомобіля «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_2, від 14.05.2007 року матеріальний збиток, завданий власникові зазначеного автомобіля, становить 26 005,60 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, в силу норм чинного законодавства Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно наказу від 02.08.2007 року № 804 було виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 22 271,33 грн., в тому числі, 21 671,33 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу марки «Субару», державний номер НОМЕР_2, та 600,00 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертного дослідження.
Крім того, для збору документів по страховій справі та надання необхідної консультації потерпілому - ОСОБА_3, встановлення розміру збитків, завданих транспортному засобу потерпілого, позивачем було оформлено договір доручення № 2437 з ОСОБА_4, якому, згідно платіжного доручення від 28.08.2007 року за послуги було перераховано 100,00 грн.
26.05.2007 року позивач звернувся до ОСОБА_2 з вимогою у добровільному порядку компенсувати Моторному (транспортному) страховому бюро України витрати в розмірі 22 371,33 грн. у строк до 17.06.2008 року.
У зв’язку із невиконанням вимог від 26.05.2007 року, позивачем 20.07.2007 року повторно був направлений лист з вимогою в добровільному порядку компенсувати Моторному (транспортному) страховому бюро України витрати в розмірі 22 371,33 грн. у строк до 30.07.2007 року.
Вказані вимоги відповідачем були залишені без виконання.
Згідно п. 1 та п. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, як визначено у ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, № 1961-IV (далі – Закон), 39.1. Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Основними завданнями МТСБУ є, зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Як визначено у п. 22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 38.2 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Аналогічне положення містить ст. 1191 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_2 встановлена Постановою Подільського районного суду м. Києва від 12.06.2007 року у справі № 3-16463/2007.
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 встановлена та не підлягає доказуванню.
Виплата шкоди потерпілому ОСОБА_3, в розмірі 22 271.33 грн. підтверджується наказом від 02.08.2007 року № 804 та платіжним дорученням від 02.08.2007 року № 1778.
Крім того, у зв’язку із оформленням документів, пов’язаних із відшкодуванням шкоди потерпілому ОСОБА_3, позивач поніс витрати в розмірі 100,00 грн., що підтверджується договором доручення від 08.05.2007 року № 3374, рахунком від 22.06.2007 року № 491/2 та платіжним дорученням від 28.08.2007 року № 1858.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження відшкодування вказаних коштів позивачеві в порядку регресу відповідач не надав. Більш того, позов визнав в повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення в порядку регресу з ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 22 271,33 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як визначено ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження витрат, пов’язаних із оплатою правової допомоги фахівця у галузі права, позивач надав копію контракту про надання юридичних послуг від 20.03.2008 року № 1 (СГ), копію додаткової угоди № 1 до контракту про надання юридичних послуг від 11.02.2009 року № 11, копію платіжного доручення від 12.02.2009 року № 10552.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 343,71 грн. у відшкодування понесених позивачем і документально підтверджених судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 1166, 1191, Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 213 – 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 22 371 (двадцять дві тисячі триста сімдесят одну) грн.. 33 коп. витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, в порядку регресу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2 343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 71 коп. у відшкодування судових витрат.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.В.Кирилюк